Розвиток ринку конкурентоспроможної продукції як механізм реалізації стратегічної трансформації галузі - Статья

Розвиток ринку конкурентоспроможної продукції як механізм реалізації стратегічної трансформації галузі Подано авторське визначення поняття «механізм реалізації стратегічної трансформації галузі». Визначено, що механізми реалізації стратегічної трансформації мають бути розроблені на стадії формування стратегії розвитку галузі з урахуванням розшарування машинобудівних підприємств на декілька технологічних рівнів залежно від конкурентоспроможності продукції, яка випускається.Проблема конкурентоспроможності продукції в Україні є основною проблемою національної економічної безпеки, оскільки за даними Всесвітнього економічного форуму Україна за цим показником посідає 106-те місце серед розвинених країн світу [1]. Тому технічне переозброєння виробництва, підвищення його продуктивності для випуску конкурентоспроможної на міжнародному ринку продукції є важливим завданням української економіки. Проблема низького рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається, існує незважаючи на те, що низка видів вітчизняного обладнання за своїми параметрами не лише не поступається, але й часто перевершує науково-технічний рівень зарубіжних країн [2]. Відносна конкурентоспроможність продукції вітчизняної промисловості на внутрішньому ринку обумовлена переважно високою вартістю західних моделей. Різні аспекти функціонування машинобудівної галузі та підприємств машинобудування розглядалися вроботах Ю.Стратегічну трансформацію галузі необхідно здійснювати з урахуванням стану та динаміки факторів, які визначають рівень її розвитку: факторних властивостей, тобто конкретних факторів (рівень розвитку технічної та технологічної бази, наявність кваліфікованої робочої сили тощо), які необхідні для успішної конкуренції у даній галузі; Під механізмом реалізації стратегічної трансформації галузі пропонується розуміти комплекс послідовних взаємоповязаних управлінських дій, заходів і проектів, що охоплюють увесь цикл реалізованої стратегії розвитку і спираються на законодавчі та нормативні акти, систему методів, моделей і методик, фінансово-економічні, організаційні та технічні засоби щодо досягнення кінцевого результату. сформовані виробництва четвертого технологічного укладу (імпортозаміщуючі), де можливі лише окремі раціоналізації (покращення якості та зовнішнього вигляду, упаковки, способів просування на ринки та ін.), які орієнтовані на конюнктуру ринку та не вимагають великих капітальних вкладень і державного втручання (тракторне й сільськогосподарське, будівельно-дорожнє машинобудування, машинобудування для легкої та харчової промисловості, торгівлі й громадського харчування); виробництва третього технологічного укладу, що минає, які випускають поки що затребувану на ринку продукцію. У сучасних умовах «нової економіки» особливо важливими та пріоритетними є галузі і виробництва перших двох рівнів - від швидкості формування та розвитку нових наукоємних і високотехнологічних виробництв залежатиме швидкість розширення і розповсюдження нових технологічних укладів на інші сфери економіки.Стратегія трансформації машинобудівної галузі визначається концепцією державної промислової політики, у підготовці якої необхідно враховувати якісні зміни в сучасній економіці, які характеризуються загостренням конкуренції, підвищенням значущості інновацій та високопродуктивних технологій, розвитком ринкових відносин і глобалізації суспільства.