Розвиток регіональної енергетичної політики: концептуальні засади та напрямки реалізації - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Роботу виконано в Інституті регіональних досліджень НАН України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Марян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.З позицій необхідності забезпечення збалансованого функціонування енергетики на регіональному рівні, першочергового врахування можливостей та інтересів регіонів щодо енергозабезпечення й поступового перенесення акцентів у системі планування і управління ним на регіональний рівень пошук стимулів та орієнтирів подальшого розвитку енергетики вимагає формування і реалізації дієвої регіональної енергетичної політики. Разом з тим, подальшого наукового пошуку потребують комплексне висвітлення теоретико-прикладних, концептуальних основ розвитку та реалізації регіональної енергетичної політики, розробки на їх основі науково обґрунтованих рекомендацій господарським органам та владним структурам. Матеріали дослідження використано при розробці науково-дослідних тем: “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації”(№ ДР 0102U000424) та “Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої економіки”(№ ДР 0104U005507). У процесі дослідження отримано результати, що характеризуються новизною: уперше: сформульовано визначення поняття “регіональна енергетична політика” як сукупність світоглядних, спрямовуючих, виконавських засад, економічно-організаційних передумов гарантування енергетичної безпеки регіону та паритету регіональних і національних інтересів, що спрямовані на стале, достатнє, економічно доцільне, технічно безпечне, екологічно чисте, соціально справедливе, енергоефективне задоволення потреб соціально-економічного розвитку регіонів в енергоресурсах та налагодження ефективних між - та внутрірегіональних механізмів взаємодії. удосконалено: визначення поняття “енергетична безпека регіону”. Вона являє собою загальний стан захищеності та готовності ПЕК регіону надійно забезпечувати економічно обґрунтований попит на енергоносії (в достатній кількості та відповідної технологічної й екологічної якості), гарантувати здатність споживчого сектора раціонально використовувати енергоресурси, підтримувати соціоекологічну стабільність та взаємоузгоджену керованість з боку центральних і регіональних органів влади. визначення поняття мети, цілей регіональної енергетичної політики, систематизовано та розширено перелік можливих напрямків її реалізації, зокрема: енергозабезпечення регіонів; фінансово-економічна політика; інформаційна та науково-технічна політика; соціально-кадрова політика; екологічна політика та охорона довкілля; регіональне співробітництво. отримали подальший розвиток: комплексний підхід до аналізу основних природо-ресурсних, організаційно-правових, фінансово-економічних та управлінських складових функціонування системи енергетики як вихідних чинників формування та реалізації регіональної енергетичної політики;При постановці питання формування та розвитку регіональної енергетичної політики робиться акцент на її “функціональному” контексті, однак не заперечується правомірність міркувань про розвиток і реалізацію національної енергетичної політики в регіонах, про державну регіональну політику розвитку енергетики. У той час, коли національна енергетична політика ґрунтується на розумінні енергетики (ПЕК) як надскладної міжгалузевої системи або сукупності процесів перетворення й передачі енергії від джерел отримання природних енергетичних ресурсів до приймачів включно та може тлумачитись як національна паливно-енергетична політика, регіональна енергетична політика передусім розглядає коло питань функціонування та перспективного розвитку існуючих у регіоні підсистем енергетики та загальних питань енергозабезпечення регіональних споживачів, оскільки на конкретному регіональному рівні, очевидно, не охоплює всі звичні напрямки ПЕК. Найактуальнішими проблемами у сфері енергетичної безпеки регіону визначено: модернізацію морально застарілої і фізично зношеної технологічної бази в системі регіональної енергетики, відтворення спрацьованої бази енергоресурсів; оптимізацію територіально-виробничої структури енергетики регіону відповідно до потреб і можливостей у сфері виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів; досягнення енергетичної самодостатності регіональної енергетики, що передбачає часткове зменшення її залежності від зовнішніх джерел енергоресурсів шляхом повнішого використання власних природних енергоресурсів; підвищення ефективності виробництва та споживання енергоресурсів; досягнення соціальної стабільності та оптимального рівня екологічної безпеки в регіоні щодо функціонування енергетичного сектора тощо.

Основний зміст дисертації