Розвиток психомоторних здібностей першокласників на уроках фізичної культури - Автореферат

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРобота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти України Шиян Богдан Михайлович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання Вільчковський Едуард Станіславович, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії фізичного виховання доктор психологічних наук, професор Захист відбудеться "2 ”квітня 1999 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.32.051.02 у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (263000, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського державного університету імені Лесі Українки (263000, вул.Сучасна українська національна система освіти і виховання базується на принципах гуманізму та демократизму. Утвердження людини, як найвищої соціальної цінності, забезпечення умов кожному громадянинові для розвитку і повного розкриття своїх потенційних фізичних та психічних можливостей - стало основним теоретичним положенням всіх ступенів освіти на Україні. Державні документи, якими керується педагог в своїй діяльності, зокрема, Закон України "Про освіту”, Державна національна програма "Освіта” ("Україна ХХІ століття”) орієнтують сучасну освіту на розвиток здібностей, нахилів, індивідуальності та таланту особистості, формування готовності до самоосвіти, інтелектуального потенціалу нації. Передбачалось, що: визначення системи розвитку психомоторних здібностей в процесі фізичного виховання сприятиме розвитку психомоторних можливостей першокласників; удосконалення психомоторних здібностей першокласників буде оптимізуватись внаслідок продуктивності розробленої нами системи педагогічного впливу; виховання дітей у дитячих садках позитивно впливає на удосконалення психомоторних здібностей; психомоторні здібності першокласників будуть детермінуватись якістю сформованості у них постави. Практична значущість роботи полягає в розробленому поурочному плануванні уроків фізичної культури для учнів перших класів середніх шкіл з метою розвитку їх психомоторних здібностей; у розроблених рекомендаціях оцінки досконалості окремих психомоторних здібностей; у розроблених методичних рекомендаціях щодо розвитку психомоторних здібностей першокласників.У першому розділі - "Теоретичний аналіз проблеми психомоторних здібностей” - визначено діяльнісний характер психомоторних здібностей; розкрито їх психологічну природу; розглянуто зміст і показники розвитку психомоторних здібностей; визначено сенситивний період їх розвитку; дано характеристику методиці розвитку психомоторних здібностей школярів. Психомоторні здібності, що забезпечують процес фізичного виховання та є його результатом мають такі характерні риси: вони роблять можливим засвоєння широкого та різноманітного кола психомоторних дій; забезпечують управління руховими діями в мінливих умовах; гарантують можливість самостійного набуття нових умінь та навичок; є необхідними та достатніми для засвоєння основи будь якої психомоторної дії. Загальна схема завдань, спрямованих на розвиток психомоторних здібностей, що забезпечують керування часом, простором включає в себе: створення понятійного апарату у відповідності з проявами здібностей; порівняння різних величин конкретного прояву (без рухової діяльності та при виконанні фізичних вправ); оцінку в метричних вимірах (по можливості); відтворення та диференціювання різних величин (та інших показників) конкретного прояву психомоторної здібності. Визначені напрямки розвитку здібностей до відтворення та диференціювання часу реалізувались через такі методичні прийоми: а) порівняння часових характеристик поза руховою діяльністю та при виконанні рухів (більша, менша, однакова тривалість; прискорений, сповільнений, рівномірний темп); б) визначення тривалості у метричних вимірах поза руховою та в руховій діяльності; в) відтворення часу з урахуванням його проявів поза руховою та в руховій діяльності (велика, середня, мала тривалість; прискорений, сповільнений, оптимальний темп); г) диференціювання часу з урахуванням його проявів поза руховою та в руховій діяльності (від грубого до тонкого); г) поєднання різних за тривалістю та темпом рухів.

Основний зміст роботи