Розвиток психологічної культури державних службовців України - Автореферат

Національна академія державного управління при Президентові УкраїниРобота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України. Науковий керівник доктор наук з державного управління, професор МАЙБОРОДА Сергій Васильович, Національна академія державного управління при Президентові України, декан факультету заочної форми навчання. Захист відбудеться “19” грудня 2007 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м.Пріоритетними стають наукові праці, в яких обґрунтовуються механізми професійного розвитку субєктів управлінської діяльності, шляхи підвищення управлінської компетентності, покращання психолого-педагогічних умов фахової підготовки як засобу самовдосконалення й самореалізації особистості державного службовця та організаційні перетворення як засіб управління якістю професійної діяльності державних службовців. Практика сучасних інтеграційних процесів в Україні зумовлює потребу в конкурентоспроможних державних управлінцях світового рівня, актуалізуючи розвиток психологічної культури державних службовців. Особливого значення в управлінській діяльності набувають навички самовиховання, самопізнання, самоорганізації, самомотивації, самоосвіти, самоконтролю, самореалізації, психологічної готовності розвивати моральні якості, виявлення власного бачення способів вирішення проблем та усвідомлення ролі психологічної науки в професійній діяльності державного службовця. Проблема розвитку психологічної культури державних службовців, що виступає важливим фактором підвищення ефективності державної служби в Україні та її адаптації до стандартів Європейського Союзу, є актуальною. Як наслідок без достатнього наукового обґрунтування необхідності розвитку психологічної культури державних службовців система професійної підготовки державних службовців й практика державного управління в Україні характеризуються прийняттям не виважених рішень, ігноруванням новітніх здобутків психологічної науки.У першому розділі - “Розвиток психологічної культури державних службовців: джерельний аналіз і визначення напрямів дослідження” - подано огляд наукових джерел, проаналізовано стан досліджуваної проблеми й розкрито існуючі підходи до її розвязання. У розділі на підставі всебічного логіко-системного аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрито основні тенденції, що характеризують розвиток психологічної культури державних службовців. Зазначається, що в науковій літературі окремі питання розвитку психологічної культури державних службовців висвітлюються за такими напрямами: науково-теоретичне обґрунтування розвитку її окремих складових (В.Д. Такий підхід дав змогу запропонувати тлумачення поняття “психологічна культура державного службовця” як складової підсистеми професійної та загальної культури управлінця, основою якої є готовність державного службовця постійно й ґрунтовно оволодівати знаннями з психології, що в подальшому реалізуються в уміннях та навичках застосовувати знання з психології й особистий досвід для вирішення конкретних професійних завдань у процесі управлінської діяльності. У третьому розділі - “Результати дослідно-експериментальної роботи з розвитку психологічної культури державних службовців України”-проаналізовано результати соціологічного дослідження стану, суперечностей та перспективи розвитку психологічної культури державних службовців України; обґрунтовано теоретичну модель й розкрито зміст умов розвитку психологічної культури державних службовців; наведено результати експериментальної роботи з теми дослідження.У процесі уточнення дефініції “психологічна культура державного службовця” доведено, що поняття розвитку є ключовим. Сутність поняття “психологічна культура державного службовця” розкривається як складова підсистема професійної та загальної культури управлінця, основою якої є готовність державного службовця постійно й ґрунтовно оволодівати знаннями з психології (загальної, вікової, професійної, соціальної, особистості, розвитку, управління, криз) та психологічного консультування, психодіагностики, що в подальшому реалізується в уміннях та навичках застосовувати психологічні знання й особистий досвід для вирішення конкретних професійних завдань у процесі управлінської діяльності. Визначено основні функціональні компоненти психологічної культури державного службовця: регулятивний, когнітивний, інтегративний, комунікативний.

1. Основний зміст дисертації