Розвиток психологічної культури державних службовців України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИРобота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України. МАЙБОРОДА Сергій Васильович, Національна академія державного управління при Президентові України, декан факультету заочної форми навчання. Захист відбудеться “19” грудня 2007 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м.Пріоритетними стають наукові праці, в яких обґрунтовуються механізми професійного розвитку субєктів управлінської діяльності, шляхи підвищення управлінської компетентності, покращання психолого-педагогічних умов фахової підготовки як засобу самовдосконалення й самореалізації особистості державного службовця та організаційні перетворення як засіб управління якістю професійної діяльності державних службовців. Проблема розвитку психологічної культури державних службовців, що виступає важливим фактором підвищення ефективності державної служби в Україні та її адаптації до стандартів Європейського Союзу, є актуальною. Разом з тим, незважаючи на активізацію зусиль, спрямованих на вивчення окремих складових розвитку психологічної культури державних службовців, комплексне дослідження теоретичних основ удосконалення механізмів її функціонування й формування ще не здійснено. Як наслідок без достатнього наукового обґрунтування необхідності розвитку психологічної культури державних службовців система професійної підготовки державних службовців й практика державного управління в Україні характеризуються прийняттям невиважених рішень, ігноруванням новітніх здобутків психологічної науки. У дисертації вперше: - розроблено й теоретично обґрунтовано модель розвитку психологічної культури державних службовців у системі професійної освіти й професійної діяльності, основними складовими якої є: компетенції, самоосвіта, психологічна наука та освіта, управлінське середовище й професійна діяльність, соціокультурне середовище, система професійної освіти державних службовців, управлінський та соціокультурний досвід;У першому розділі - “Розвиток психологічної культури державних службовців: джерельний аналіз і визначення напрямів дослідження” - подано огляд наукових джерел, проаналізовано стан досліджуваної проблеми й розкрито існуючі підходи до її розвязання. Зазначається, що в науковій літературі окремі питання розвитку психологічної культури державних службовців висвітлюються за такими напрямами: науково-теоретичне обґрунтування розвитку її окремих складових (В.Д.Бакуменко, В.М.Князєв, О.І.Козієвська, В.О.Козловський, Т.В.Кошова, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, В.М.Олуйко, С.М.Опрятний, Н.Г.Протасова, М.І.Рудакевич, С.М.Серьогін, В.О.Чмига, С.А.Чукут та ін.); гуманізація системи державної служби України та системи підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців України (Д.І.Дзвінчук, Н.М.Драгомирецька, С.В.Загороднюк, О.І.Козієвська, Г.І.Леліков, М.М.Логунова, В.І.Луговий, В.К.Майборода, С.І.Мосов, П.С.Назимко, Г.О.Опанасюк, Н.Р.Нижник, Л.А.Пашко, М.І.Пірен, В.А.Ребкало, В.А.Скуратівський та ін.); пошук дієвих механізмів її розвитку на стику гуманітарних дисциплін (С.Д.Дубенко, Т.Л.Жилюк, В.Я.Малиновський, О.А.Машков, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, В.В.Цвєтков та ін.); дослідження екстраординарних феноменів людської психіки, що виявляється у запровадженні психологічних і парапсихологічних елементів у навчальні програми з підготовки державних службовців (С.О.Анисимов, О.О.Бодальов, І.В.Бухтіярова, Т.П.Гордєєва, А.О.Деркач, В.Г.Зазикін, В.Н.Марков, А.К.Маркова, О.В.Москаленко, О.В.Селезньова, Ю.В.Синягін, О.О.Суслова, Є.А.Яблокова та ін.). Такий підхід дав змогу запропонувати тлумачення поняття “психологічна культура державного службовця” як складової підсистеми професійної та загальної культури управлінця, основою якої є готовність державного службовця постійно й ґрунтовно оволодівати знаннями з психології, що в подальшому реалізуються в уміннях та навичках застосовувати знання з психології й особистий досвід для вирішення конкретних професійних завдань у процесі управлінської діяльності. У третьому розділі - “Результати дослідно-експериментальної роботи з розвитку психологічної культури державних службовців України”-проаналізовано результати соціологічного дослідження стану, суперечностей та перспективи розвитку психологічної культури державних службовців України; обґрунтовано теоретичну модель й розкрито зміст умов розвитку психологічної культури державних службовців; наведено результати експериментальної роботи з теми дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ