Аналіз процесуальних прав представника в цивільному судочинстві. Визначення специфічних гарантій участі представника у цивільному судочинстві в умовах "електронного правосуддя". Впровадження електронного наказного провадження в цивільне судочинство.
При низкой оригинальности работы "Розвиток процесуальних гарантій участі представника в цивільному судочинстві з урахуванням реалізації засобів "електронного правосуддя"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Отже, з огляду на активізацію впровадження у здійснення правосуддя електронних інформаційних систем актуалізується проблематика визначення та належного законодавчого закріплення процесуальних гарантій участі адвоката у цивільному судочинстві. Дослідниця, застосовуючи метод дихотомії (поділ навпіл), окреслює процесуальні гарантії, які: а) визначені у нормі; б) виникають внаслідок реалізації учасниками процесу власної правосубєктності. Татулич, досліджуючи проблематику засобів і гарантій ефективного цивільного судочинства, фактично ототожнює вказані засоби і гарантії з його засадами: процесуальна форма, а також засади реалізації права на справедливий судовий розгляд (доступність, належна судова процедура, публічність, розумні строки судового розгляду тощо) [11, с. Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів напрямами реформування передбачається: забезпечення широкого використання інформаційних систем для надання більшої кількості послуг «електронного правосуддя»; створення в судах інформаційних систем електронного менеджменту, зокрема введення повноцінних електронних систем (також системи електронного документообігу), та відстеження справ (до вищих інстанцій), електронних повідомлень, електронних викликів, електронного розгляду справ (у деяких випадках), електронних платежів, аудіо-та відеофіксації засідань, інформаційної системи внутрішньої бази даних, інформаційної системи законодавчої бази даних, удосконалення системи забезпечення рівного та неупередженого розподілу справ між суддями, зокрема визначення судді та (або) складу колегії суддів на всіх стадіях судового провадження; поетапне запровадження інструментів «електронного правосуддя», що дасть змогу користувачам звертатися до суду, сплачувати судовий збір, брати участь у провадженнях та отримувати необхідну інформацію і документи електронними засобами (абз. З наведеного можливо зробити висновок, що для належного здійснення судовим представником своїх функцій особливе значення має реалізація положень щодо: надсилання викликів та повідомлень електронними засобами та щодо інших засобів забезпечення судового представника необхідною інформацією для повноцінної участі у судовій справі (наприклад, щодо ознайомлення з матеріалами справи); розвитку електронних засобів вчинення процесуальних дій (наприклад, щодо проведення судових засідань у режимі відеоконференції, засобів обміну процесуальними документами між представником та судом); розвитку засобів забезпечення можливості здійснення електронних платежів (наприклад, стосовно сплати судового збору, розрахунків у зв’язку із проведенням інших процесуальних дій.
Список литературы
1. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 20І5-2020 роки: Указ Президента України від 20 травня 2015 р. № 276/2015 // Офіційний вісник України. 2015. № 41. Ст. 1267.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення і пришвидшення процесу судового захисту порушених прав та законних інтересів осіб: Проект закону України від 4 липня 2016 р. № 4879 // Система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 21 лютого 2017 р.
3. Бринцев О.В. «Електронний суд» в Україні. Досвід та перспективи: [монографія] / О.В. Бринцев. Х.: Право, 2016. 72 с.
4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-1^ (станом на 20 вересня 2016 р.) // Офіційний вісник України. 2004. № 16. Ст. 1088 (зі змінами).
5. Науково-практичний коментар «Цивільного процесуального кодексу України» / [В.В. Забарський та ін.] ; за ред. В.В. Богатира. К.: ВД «Професіонал», 2015. 688 с.
6. Цивільне судочинство України: основні засади та інститути: [монографія] / [В.В. Комаров та ін.] ; за ред В.В. Комарова. Х.: Право, 2016. 848 с.
7. Бичкова С.С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: [монографія] / С.С. Бичкова. К.: Атіка, 2011. 420 с.
8. Великий енциклопедичний юридичний словник / ред. Ю.С. Шемшученко. К.: Юридична думка, 2012. 1020 с.
9. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96- ВР (станом на 2 червня 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141 (зі змінами).
10. Захарова О. Система процесуальних гарантій в цивільному процесі / О. Захарова // Національний юридичний журнал: теорія і практика. 2015. № 3. Т. 1. С. 47-49.
11. Татулич І.Ю. Засоби та гарантії ефективного цивільного судочинства / І.Ю. Татулич // Журнал східноєвропейського права. 2016. № 29. С. 69-82 [Електронний ресурс]. Режим доступу: uploads/2016/07/tatulych_29.pdf.
12. Негодченко В.О. Адміністративно-правові засоби забезпечення обігу інформації підрозділами інформаційно- аналітичного забезпечення органів внутрішніх справ / В.О. Негодченко // Науковий вісник Міжнродного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2015. № 18. Т 1. С. 149-153.
13. Концепція електронного суду України, розроблена ДП «Інформаційні судові системи». К., 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: koncept_d.pdf.
14. Бочаров Т Электронное правосудие для бизнеса и граждан / Т Бочаров // Ведомости [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.vedomosti.RU/opinion/articles/2015/04/09/ elektronnoe-pravosudie-dlya-biznesa-i-dlya-grazhdan.
15. Кокин А.В. Проблемы процессуального представительства в электронном правосудии / А.В. Кокин // Вопросы экономики и права. 2016. № 1. С. 21-25.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
