Розвиток промисловості на основі активізації трудового потенціалу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІРоботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем регіональної економіки. Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Булєєв Іван Петрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Берсуцький Яків Григорович, Обчислювальний центр Інституту економіки промисловості НАН України (м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м.В умовах формування ринкових відносин в Україні, які суттєво змінили суспільство в цілому, його цінності, основоположні принципи економічної та соціально-політичної систем, обумовили структурні зміни промисловості і соціального життя регіонів, актуальною є проблема організації раціонального використання трудового потенціалу - головного чинника продуктивних сил. Взаємозвязок сукупної чисельності економічно активного населення працездатного віку, задіяних у національне виробництво підлітків, осіб пенсійного віку та економічно неактивного населення працездатного віку з продуктивними силами і виробничими відносинами (трудовий потенціал) порушено, що негативно впливає на ефективність роботи промисловості регіонів. Важливий внесок у розробку методологічних проблем підвищення ефективності промисловості, формування якісного складу, збереження і раціонального використання трудового потенціалу внесли вчені науково-дослідних інститутів НАН України: Інституту економіки, Інституту економічного прогнозування, Інституту економіки промисловості, Ради по вивченню продуктивних сил України; Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці України; вищих навчальних закладів МОН України; ряду галузевих науково-дослідних і проектних інститутів і організацій. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо: визначення ролі підприємців у реалізації функцій власника та представництва у виборчих органах через зміну менеджменту, структури і правового статусу підприємства, в формуванні трудових колективів як обєктивного середовища використання трудового потенціалу; прогнозування і реалізації програми “Кадри” на підприємствах промисловості. У процесі досліджень було використано методи: комплексного аналізу і синтезу, формальної і діалектичної логіки (при аналізі суспільних явищ та уточненні економічної сутності категорій “трудовий потенціал”, “середній клас”); системного підходу (при вдосконаленні структури організаційно-економічного механізму підвищення ефективності промисловості); порівняння (при аналізі використання трудового потенціалу в сферах економіки, у галузях промисловості України та країн з розвинутою ринковою економікою); функціонально-вартісного аналізу, експертних оцінок, творчих нарад, аналогій (при проведенні аналізу систем управління трудовим потенціалом на промислових підприємствах, розробці пропозицій по їх раціональному використанню).У дисертаційній роботі розвинуто методичні положення і розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності промисловості, виходячи з організації використання трудового потенціалу промисловості регіону, міста, підприємств у трансформаційний період. У ході дослідження проаналізовано економічну суть та зміст підприємництва, яке поряд з трудовими і природними ресурсами, засобами виробництва і науково-технічним рівнем його, інформацією і капіталом виступає основним чинником сталого економічного розвитку промисловості, а також чинником використання трудового потенціалу. Узагальнення теоретичних положень дозволило визначити трудовий потенціал як сукупну чисельність громадян, які за ознаками стану здоровя, психофізичних особливостей, освітнього, професійного та інтелектуального рівнів, соціально-етичного менталітету здатні та мають бажання здійснювати трудову діяльність. Дослідження показали, що диференціація прибутків після загальної зрівняльності найбільш сильно впливає на соціальні процеси в суспільстві: на якийсь термін сповільнюється розвиток економіки, виникають незвичні для постсоціалістичних країн труднощі. У дисертації розглянуто одну зі стадій відтворювальної моделі трудового потенціалу - організацію його використання, під якою слід розуміти: рівень зайнятості працездатного населення суспільно-корисною працею; розподіл працездатного населення щодо галузей, сфер господарювання та по території держави; раціональність використання трудового потенціалу безпосередньо на виробництві; серцевиною використання трудового потенціалу є зайнятість.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачі підвищення ефективності промисловості регіону на основі удосконалення організації раціонального використання трудового потенціалу. Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з наявних і визначити практичні заходи щодо вдосконалення організації використання трудового потенціалу в промисловості регіону, міста, підприємства.

Основний зміст дисертації