Розвиток професійної робітничої освіти без відриву від виробництва у 1921-1930 рр. в Україні - Автореферат

Харківський національний університет імені В.Н. Розвиток професійної робітничої освіти без відриву від виробництва у 1921-1930 рр. в УкраїніЗ дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. На базі широкого кола джерел досліджено основні завдання, що ставились перед установами професійної робітничої освіти без відриву від виробництва, їх адекватність і відповідність тогочасній політико-економічній ситуації в УСРР; визначено типи закладів, проведено їх наукову систематизацію; визначено основні тенденції розвитку мережі закладів системи вечірньої та заочної професійної робітничої освіти в Україні в 1920-1930 рр. Зроблено акцент на дослідженні становлення організації навчального процесу, аналізі навчальних програм, динаміці змісту, шляхів і перспектив навчання, аналізі формування кадрів викладачів і контингенту тих, хто навчається. Актуальность темы определена двумя факторами: потребностью возрождения после затяжного экономического кризиса системы подготовки профессиональных рабочих кадров и возникновением потребности обновления, создания, развития и широкого применения новых открытых и демократичесих моделей развития образовательной системы подготовки квалифицированных работников. В работе определены типы учебных заведений, которые относились к системе профессионального рабочего образования без отрыва от производства (рабочие курсы, разные типы профшкол, школы рабочей молодежи, школы взрослых повышеного типа, вечерние рабфаки, вечерние рабочие техникумы, а со второй половины 20-х годов - вечерние рабочие университеты и комбинаты рабочего образования). On the basis of a great number of sources, the main tasks that the establishments of extramural professional worker training faced have been explored and there adequacy and the correspondence to the political/economic situation in the USSR of that period have been considered; the types of establishments that belonged to the system of extramural professional worker training have been defined and their scientific systematization has been carried out; the main tendencies of development of the network of the part-time and distance learning system in Ukraine in the 20s-30s of the X-th century have been defined; the main stages of development of the system have been established taking into account social/economic and political conditions of the time period under study.По-друге, входження вітчизняної системи освіти до європейського освітнього простору обумовлює активний пошук нових відкритих і демократичних моделей розвитку освітньої системи. На цьому наголошується в Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») та Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. Верхня межа дослідження визначається початком 1930-х років, оскільки на цей час в Україні закінчилося становлення системи професійної робітничої освіти та закінчилася уніфікація радянської системи освіти і підпорядкування її союзному центру. Виявити можливості використання накопиченого історичного досвіду для реформування української системи професійної робітничої освіти без відриву від виробництва на сучасному етапі та сформулювати рекомендації для сучасної системи освіти, які витікають з досвіду діяльності освітніх установ періоду, що досліджуються у дисертації. Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у тому, що на основі наукового узагальнення значної кількості архівних матеріалів, літератури з фондів спеціального зберігання, періодики та інших джерел одержано інформацію про зміст, форми, методи, науково-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення навчання у закладах професійної робітничої освіти, соціально-економічні та політичні умови їх розвитку; вперше з позицій сучасного переосмислення виявлено характерні особливості процесу розвитку професійної робітничої освіти в Україні в період 1921 - 1930 рр.Перший період охоплює 1920-ті - першу половину 1930-х років, коли поточні проблеми розвитку освіти активно досліджували безпосередні учасники подій - тогочасні працівники Наркомату освіти, науково-педагогічні працівники. Найбільша увага приділялась дослідженню таких проблем: становлення і розвиток радянської системи професійної і спеціальної освіти та її місце в загальній системі народної освіти, освіта для дорослих, освіта робітничої молоді, професійні школи в окремих галузях промисловості і транспорту, реорганізація та пролетаризація навчальних закладів. Однак можна виділити невелику кількість праць, що були присвячені проблемам освіти (праці М.Ніжинського, С.Чавдарова та ін.).Треба виділити декілька авторів, що намагались висвітлити проблему методичного забезпечення та становлення навчального процесу в закладах, що надавали освіту без відриву від виробництва (І.Кудрявцев, Н Красноперов).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ