Сутність власності та її приватної форми як основи приватного господарювання. Соціально-економічна оцінка приватних аграрних господарств і їх класифікації. Основні тенденції і проблеми становлення фермерських господарств в Україні і їх сучасного стану.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України. Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри аграрного бізнесу. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м.Головним напрямом сучасної аграрної реформи в Україні є створення конкурентоздатних високопродуктивних господарств ринкового типу, що здійснюється на основі реформування майнових і земельних відносин власності. Це сприяло становленню і розвитку різних за організаційно-правовим статусом господарств, серед яких важливе місце займають: селянські (фермерські) і господарства населення. Подальший розвиток приватного сектора в аграрному виробництві та підвищення ефективності його функціонування залежить від багатьох соціально-економічних умов. В роботі використовувались наступні методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності, місця, ролі приватної власності і приватних аграрних господарств, їх економічного потенціалу і проблем розвитку у ринковій та перехідній економіці, класифікація приватних господарств і дослідження тенденцій їх розвитку) - перший і другий розділ роботи; аналітичного прогнозування (визначення перспектив розвитку селянських (фермерських) господарств і господарств населення в Україні), економічно-математичний (розробка оптимальної структури виробництва товарних господарств населення - третій розділ роботи. Встановлено, що визначальним чинником їх продуктивності і ефективності є поєднання в одній особі функцій власника, господаря і працівника.Зважаючи на ту обставину, що в аграрній економічній науці використовуються поняття “господарство” і “підприємство” без визначення їх сутності, в роботі обґрунтовується положення, згідно якого ці категорії тісно звязані між собою, а саме: господарство і підприємство є насамперед виробничими структурами, тобто це категорії мікроекономіки. Приватними є і “особисті підсобні господарства” (в подальшому ОПГ), оскільки поняття “приватний” і “особистий” - ідентичні, відносяться до одноосібного, індивідуального (приватного) володіння і господарювання. Неупереджений підхід до цієї проблеми дозволяє стверджувати, що в тих приватних господарствах, в яких в одній особі поєднуються функції власника, працівника і господаря, самозабезпечується найвища із можливих мотивація людини до продуктивної і ефективної праці. У другому розділі “Сучасний етап формування і функціонування приватних господарств в системі аграрного виробництва” розглядаються теоретичні та практичні питання визначення субєктів власності і господарювання в аграрній сфері економіки України, тенденції становлення, проблеми розвитку і сучасний стан селянських (фермерських) господарств (в подальшому СФГ), досліджується сутність господарств населення, їх місце та роль в перехідній економіці. Порівняно до 1999 р. за цей рік кількість СФГ зросла на 7%, площа земельних угідь в розрахунку на одне господарство збільшилась на 73,1%, а виробництво валової продукції майже в 2 рази.Встановлено, що приватними є всі агроформування, в яких власником і господарем є одна особа. Такими є і “сімейні” (фермерські) господарства при умові, що вони належать сімї як одному господарю. Порівняно з іншими організаційними структурами вони мають ряд суттєвих ознак, що позитивно впливають на ефективність їх функціонування: поєднання в одній особі власника, працівника і господаря, раціональне використання ним засобів і результатів виробництва; безпосередню економічну і правову відповідальність щодо прийнятих рішень і розпоряджень результатами виробництва. В контексті вирішення продовольчої безпеки важливе значення має класифікація приватних господарств на два сектора: підприємницький і споживчого характеру. Однак як виробники валової сільськогосподарської продукції вони поки що не відіграють суттєвої ролі (питома вага СФГ у загальному її виробництві у 2000 р. становила 1,8%).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
