Аналіз творчості Р.Л. Стівенсонa, характеристика неоромантизму в англійській літературі кінця ХІХ – почaтку ХХ століть. Розвиток пригодницького жанру у романах письменника, його особливості. Визначення впливу aвтобіогрaфічних аспектів на творчість автора.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ Курсова робота з теоретичного курсу основної іноземної мови Виконала: студентка 3 курсу 31 групиУ цей час відбуваються зміни не лише суспільного та політичного характеру, оскільки розвиток літератури є невідємний від розвитку суспільства, у цей період свого нового бачення набуває і література. Література на межі століть була тісно повязана з усіма перипетіями свого часу. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу, a актуальна на той час німецька філософія створила підґрунтя для літератури нового світогляду. Вважається, що неоромантизм виник на межі XIX-XX ст. у європейському й американському письменстві та що він повязаний з класичним романтизмом. Актуальність курсової роботи обумовлена тим, що незважаючи на незгасаючий інтерес до вивчення питання творчості Роберта Луїса Стівенсона, особливості розвитку пригодницького жанру у творчості цього письменника ще потребують вивчення.Неоромантизм - одне з численних визначень, що використовувалися письменниками та критиками рубежу XIX-XX ст. для опису перехідності культури від «старого» до «нового» - «сучасному», «модерному», «молодому». Ця колись досить вагома, але напівзабута наприкінці XX в. дефініція має розглядатися в співвідношенні з іншими позначеннями культурологічного зсуву - натуралізмом, імпресіонізмом, символізмом. Незважаючи на поширення у ряді країн (Німеччина, Австро-Угорщина, Данія, Росія, Польща) і надання йому в 1920-х роках під впливом німецької «філософії життя» статусу історико-літературного поняття, неоромантизм не став загальновживаним терміном, так як позначав, швидше, не конкретні стилістичні ознаки, a їх загальна властивість, якийсь «дух часу», в результаті чого був поступово поглинений іншими подібними за змістом концептами [1]. Якщо під впливом деяких французьких письменників французький символізм оголосив «зречення від єства», розширене потім до своєрідної релігійності, то у німецьких і айстро-угорських авторів наявності не заперечення натуралізму (натуралістів як Е. У цьому піднесеному до «нового ідеалізму» вигляді натуралізм готує підставу для позитивних цілей творчості - містичного почуття речі, трактування поетичного діонісизму як голоду життя.Англійський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, літературний критик, поет, шотландець за походженням, Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії, "місті вітрів" Единбурзі. Дід і батько його були відомими морськими інженерами, будівельниками маяків, інший дід був пастором. Ряд віршів, таких як "Я був гарним цілий день" чи "Такий порядок", що їх Стівенсон включив до збірника, перейняті тими поняттями, що Каммі вселяла йому, коли він був дитиною. Няньці, за його власним визнанням, Стівенсон був зобовязаний тим, що став письменником. Стівенсону було двадцять шість років, коли він запропонував Фенні розлучитися з чоловіком і вийти за нього заміж.Пригодницька література, художня проза, де основне завдання оповідання складає цікаве повідомлення про реальні або вигадані випадки, a елементи аналітичний, дидактичний і описовий відсутні або мають свідомо другорядне значення. Пригодницька література спирається на досвід багатообразних літературно-художніх оповідних жанрів, для яких авантюрно-цікава установка була істотною, але не визначаючою сюжетне ціле, - грецького романа епохи еллінізму («Ефіопіка» Геліодора, ІІІ ст н.е.), рицарського епосу ХІІ-XVI вв., романа бароко («Астрея» ДЮРФЕ і т.д.), крутійського романа пригод, літератури подорожей XVII-XVIII вв.(століття) і готичного романа передромантизму з його мінливостями, таємницями і жахами. Значну роль в розвитку пригодницької літератури зіграли також документальна проза і журналістика [7]. Більш специфічне вживання поняття «Пригодницька література» («пригодницький жанр») до літератури про пригоди, що склалася в XIX столітті в руслі романтизму і неоромантизму під впливом ряду їх тенденцій: відштовхування від прози буржуазної повсякденності; пошуки високого і героїчного; спрямованість до нового, оригінального; сюжетна цікавість. Пригодницький роман - роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.Одного разу разом із своїм пасинком Ллойдом він намалював карту острова скарбів, який приховував скарби капітана Флінта; завязалася гра, a вже з неї виріс літературний шедевр - "Острів скарбів". Дія роману відбувається у XVIII ст. та розповідь ведеться від особи відважного та кмітливого хлопчика Джима, учасника пошуку скарбів, за якими герої відправляються на шхуні "Іспаньйола". Побоюючись за свою репутацію серйозного письменника, Стівенсон спочатку друкував роман в журналі для підлітків і під псевдонімом.
План
Зміст
Вступ
1. Р.Л. Стівенсона та його літературна епоха
1.1 Неоромантизм в англійській літературі кінця ХІХ - початку ХХ століть
1.2 Особливості життєвого та творчого шляху Роберта Луїса Стівенсона як поштовх до написання пригодницьких романів
2. Розвиток пригодницького жанру у творчості Р.Л. Стівенсона
2.1 Пригодницький жанр та його особливості
2.2 Особливості розвитку пригодницького жанру у творчості Р.Л. Стівенсона
Висновки
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы