Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М. П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРоботу виконано на кафедрі психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Іванчук Марія Георгіївна, Чернівецький національний університет ім. кандидат психологічних наук, доцент Співак Любов Миколаївна, Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, доцент кафедри загальної і практичної психології. Захист відбудеться 1 квітня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Ця проблема досить широко вивчалася у віковій та педагогічній психології, передусім у таких її напрямках, як: психологічні характеристики окремих складових ставлення до навчання, деякі детермінанти і механізми такого ставлення (Б.Г. Аналіз стану досліджень проблеми ставлень особистості свідчить про соціальну значущість та недостатню розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми розвитку позитивного ставлення до навчання в молодшому шкільному віці, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів». Мета дослідження: теоретично визначити психологічну характеристику ставлення до навчання, експериментально виявити компоненти, типи і вікові особливості прояву ставлення молодших школярів до навчання, обґрунтувати психолого-педагогічні умови, розробити та апробувати програму розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів. Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів необхідно здійснювати з врахуванням асинхронності становлення його компонентів шляхом їх вдосконалення за дотримання певних психолого-педагогічних умов засобами оптимізації основних обєктивних і субєктивних чинників (принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між вчителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків; інтереси школяра) і психологічних механізмів ставлення до навчання (самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція), за допомогою застосування системи активних методів впливу на особистість молодшого школяра, що ґрунтується на принципах особистісно орієнтованого освітнього підходу. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що: · вперше обґрунтовано поняття «ставлення до навчання» та «позитивне ставлення до навчання»; виявлено структуру (когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий компоненти), параметри та типи (позитивне, нейтральне, амбівалентне, негативне) ставлення молодших школярів до навчання; запропоновано комплексну методику вивчення особливостей ставлення учнів початкових класів до навчання; експериментально досліджено психологічні особливості та вікову динаміку ставлення учнів перших-четвертих класів до навчання; визначено психолого-педагогічні умови (врахування вчителем закономірностей психічного та особистісного розвитку молодшого школяра; впровадження у навчальний процес принципів і технологій особистісно орієнтованого підходу; дотримання вчителями і батьками учнів рекомендацій, спрямованих на розвиток у дітей мотивації успіху), чинники (принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між вчителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків; інтереси школяра) і психологічні механізми (самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція) розвитку позитивного ставлення учнів початкових класів до навчання; обґрунтовано та розроблено програму розвитку позитивного ставлення до навчання в молодших школярів;У першому розділі «Теоретичні підходи до вивчення проблеми ставлення особистості до навчання» здійснено теоретичний аналіз проблеми дослідження: розкрито загальнотеоретичні аспекти понять «ставлення», «ставлення до учбової діяльності», структурний зміст; представлено психологічну характеристику їх структурних компонентів, складових, чинників і механізмів; розглянуто специфіку феномену «ставлення до навчання». У дисертації поняття «ставлення» і «ставлення до учбової діяльності» розкриваються в контексті проблем розвитку особистості. У другому розділі «Експериментальне вивчення особливостей ставлення молодших школярів до навчання» викладено теоретико-методичні аспекти дослідження ставлення учнів початкових класів до навчання, розкрито структурні особливості, визначено параметри, типи, чинники і механізми ставлення учнів до навчання; представлено результати експериментального вивчення компонентів, типів і вікової динаміки ставлення молодших школярів до навчання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ