Розвиток політичної психології в Україні: історична ретроспектива і новітній досвід - Анализ книги

Харківський національний університет імені В.Н. Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Лактіонов Олександр Миколайович Харківський національний університет імені В.Н. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Балл Георгій Олексійович, Інститут психології імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Останнім часом у науковому товаристві спостерігається тенденція амбівалентності, згідно з якою, з одного боку, є всі підстави стверджувати, що вітчизняна наука поступово розвивається, робиться багато важливих відкриттів, навіть у класичних науках; з іншого боку, в результаті історичного збігу різних наукових парадигм, сьогодні відбувається мозаїчне існування різнополюсних рефлексій. Такий стан справ позначається і на психології, тим більше, коли мова йде про зовсім молоду і неусталену галузь психологічного знання - політичну психологію. Формування і становлення вітчизняної політичної психології відбувалося поетапно: в дореволюційний, радянський та сучасний періоди. Доцільним у межах вирішення запропонованої наукової проблеми є ґрунтовний аналіз витоків політико-психологічних ідей у працях українських мислителів кінця XIX - початку XX сторіччя, а також виявлення теоретико-методологічних засад, які склалися у політичній психології за часи радянського та пострадянського періоду. Політичні психологи, використовуючи знання певних психологічних закономірностей та особливостей політичної поведінки різних соціальних груп, сьогодні відіграють провідну роль у розбудові істотно нового українського суспільства.У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, розкрито його звязок з науковими програмами, планами і темами, визначено методологічні засади, обєкт, предмет, мету й завдання роботи, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано відомості про апробацію та публікації, зміст яких охоплює основні результати дисертації. У першому розділі “Історія розвитку політичної психології: світовий досвід та Україна” розкрито особливості культурно-історичного формування політичної психології в Україні. Встановлено, що розвиток пострадянської політичної психології повязаний в Україні з викладанням відповідних спецкурсів у вузах, з появою перших підручників з психолого-політичної проблематики, але вирішальну роль відіграло створення відповідної установи - Інституту соціальної та політичної психології АПН України, в структуру якого входять сім лабораторій і один відділ, регіональні філії якого відкриті у пятьох містах України. З середини 90-х років не без участі Інституту розгорнуто бурхливу діяльність: відбулась звітна сесія Центру, на основі доповідей якої вийшов у світ перший збірник наукових праць з політичної психології, започатковано проведення Всеукраїнських конференцій “Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави”, створено Асоціацію політичних психологів, у межах ІІ зїзду Товариства психологів України відбувся симпозіум з методологічних засад та прикладних проблем політичної психології тощо. Обєкт сучасної політичної психології українські дослідники визначають відповідно до основних рівнів соціальної організації субєкта політики як особливої діяльності: перший рівень - психологія особистості в політиці, другий - психологія малої групи, третій - психологія великих соціальних груп, четвертий - психологія мас і масових політичних настроїв.У результаті проведеного ретроспективного і сучасного аналізу особливостей розвитку методологічних, теоретичних та прикладних аспектів української політичної психології ми досягли мети дисертаційного дослідження, а саме виявили періодизацію, особливості та напрямки розвитку вітчизняної політичної психології. Здійснений у роботі системний та історико-порівняльний підходи до вивчення і систематизації теоретико-методологічної бази світової та вітчизняної політичної психології дозволяє визначити і конкретизувати процес її становлення та розвитку, який триває впродовж трьох історичних періодів: дореволюційного, радянського та сучасного. Хронологічні рамки дореволюційного періоду означені, починаючи з 50-х років XIX до 20-х років XX ст., радянського - з 20-х років XX ст. до 90-х років XX ст. і сучасного - з 90-х років XX ст. донині. Основними чинниками розвитку політичної психології в Україні впродовж історичних періодів, що досліджуються, постають, по-перше, історична динаміка культури соціуму, по-друге, власна логіка розвитку науки, по-третє, значний вплив суміжних гуманітарних наук. Показано, що аналіз особливостей дореволюційного, радянського та сучасного періодів вітчизняної політичної психології є найбільш ефективний у такій послідовності: методологія; концептуальні підходи та теорії; політико-психологічна проблематика, і нарешті, методи досліджень.

Основний зміст роботи