Розвиток персоналу машинобудівних підприємств - Автореферат

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукПитання конкурентоспроможності персоналу підприємств в Україні набуває все більшої актуальності, оскільки є обєктивною умовою розвитку підприємств шляхом забезпечення додаткових конкурентних переваг. Тому створення оптимального конкурентного середовища для підприємницької діяльності, сприяння дії конкурентних механізмів потребує обґрунтованої оцінки стану та шляхів розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств в Україні. Проблеми підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств постійно перебувають у центрі уваги вітчизняних та іноземних учених-економістів. Набуває актуальності розробка механізму формування та вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, дослідження інституціонального забезпечення формування конкурентоспроможності персоналу підприємств, також потребують уточнення методи оцінки рівня та визначення пріоритетних напрямів підвищення конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств. У процесі дослідження використовувалися методи системного аналізу, абстракції та аналогії - для визначення особливостей розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств, поглиблення сутності категорії “конкурентоспроможність персоналу”, логічного узагальнення - при формулюванні висновків, класифікації та типології - при систематизації стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств та чинників, які забезпечують зростання конкурентоспроможності персоналу, економіко-статистичні методи: - при проведенні оцінки конкурентоспроможності персоналу підприємств;Таким чином, конкурентоспроможність персоналу - це сукупність джерел відповідних конкурентних переваг і самих переваг персоналу підприємств та здатність персоналу реалізовувати власні конкурентні переваги, що задовольняє одночасно потреби суспільства, підприємства та працівника: по-перше, дозволяє забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності підприємства для виробництва конкурентоспроможної продукції, по-друге, стає найкращою формою соціального захисту працівника на ринку праці. На рівень конкурентоспроможності персоналу на підприємстві, динаміку та механізм його зміни впливають процеси, що відбуваються на підприємстві та за його межами. Узагальнення інституціональних теорій дозволило визначити роль інститутів як основи для формування конкурентоспроможності персоналу і виявити особливості та двоякість впливу інститутів на процеси формування конкурентоспроможності персоналу підприємства. Виділено інституції, що впливають на формування конкурентоспроможності персоналу: відділи роботи з персоналом, професійна спілка, комісія з вирішення трудових спорів, комісія з питань соціального захисту працівників підприємства, школа наставництва, заклади для підвищення кваліфікації та стажування, бізнес-школи, представництва та філії навчальних закладів на підприємствах тощо. У другому розділі “Визначення рівня конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування Запорізької області” проаналізовано економічний стан підприємств, запропоновано модель оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу і проведено аналіз її рівня на машинобудівних підприємствах області.На основі узагальнення теоретичних підходів уточнено визначення конкурентоспроможності персоналу як сукупність джерел конкурентних переваг і самих переваг персоналу підприємств та здатність персоналу реалізовувати власні конкурентні переваги, що задовольняє одночасно потреби суспільства, підприємства та працівника: по-перше, дозволяє забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності підприємства для виробництва конкурентоспроможної продукції, по-друге, стає найкращою формою соціального захисту працівника на ринку праці. Удосконалено класифікацію чинників впливу на конкурентоспроможність персоналу підприємства для забезпечення зростання цього показника за ознаками: природа виникнення впливу та рівень впливу, що дозволить забезпечити оцінку та ефективний вибір напрямів зростання конкурентоспроможності персоналу з виділенням організаційних, інноваційних, соціально-економічних, культурних, соціально-психологічних, демографічних груп чинників безпосереднього внутрішнього впливу та опосередкованого зовнішнього впливу. Виокремлено один із елементів конкурентного середовища ринку праці - конкурентне середовище персоналу підприємства як сукупність умов для забезпечення реалізації конкурентних переваг персоналу та результат взаємодії субєктів конкурентних відносин на підприємстві. Узагальнення інституціональних теорій дозволило визначити, що інститути на підприємстві є базовим підґрунтям для формування конкурентоспроможності персоналу, тоді як інституції стають основою мотивації поведінки персоналу та важелями впливу на його рішення.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ