Сутність, види, рівні пізнавального інтересу, його стан в практиці школи та засоби розвитку в учнів початкового навчання на уроках курсу "Я і Україна". Дослідно-експериментальна робота, аналіз програми і підручника курсу, способи використання засобів.
При низкой оригинальности работы "Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Стає необхідним створення сприятливих умов для пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи, які б сприяли формуванню потреби особистості в здобутті знань та розвитку їх пізнавальних інтересів. Пізнавальний інтерес є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків, найважливішим мотивом пізнавальної діяльності людини, який збуджує її до пошуку істини, сприяє оволодінню учнями досвідом пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою [7]. Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів є умовою розвитку пізнавальних здібностей; зміцнення умінь і навичок самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал; формування основних інтелектуальних умінь, необхідних для оволодіння курсом «Я і Україна» в початкових класах. Від того, як відбувається розвиток стійких пізнавальних інтересів учнів, залежить активність і самостійність молодших школярів на уроці, а отже і ефективність усієї роботи вчителя. Гіпотеза дослідження: процес розвитку пізнавального інтересу учнів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» буде здійснюватися ефективніше за умови цілеспрямованого, систематичного, методично виважено використання різноманітних засобів розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках; це сприятиме ефективному оволодінню молодшими школярами природничими знаннями, уміннями та навичками.Рубінштейн писав: «Включаючи учіння як сторону в навчанні, ми розглядаємо процес навчання як єдиний процес, що включає і вчителя, і учня, обєднаних певними взаємовідносинами, замість того , щоб розривати і протиставляти учіння і навчання як це неодноразово робилося» [49]. Потреба тісно повязана з наявністю в учнів стійких пізнавальних інтересів, які забезпечують систематичну ефективну діяльність учнів при оволодінні знаннями і способами діяльності. У молодшому шкільному віці інтерес до процесу діяльності змінюється інтересом до її змісту, інтерес до фактів - інтересом до елементарних узагальнень, зясувань причин, закономірностей (від опису до пояснення). Цей рівень прояву пізнавального інтересу має нестійкий, ситуативний характер і визначається наступними ознаками: учнів притягає зовнішня сторона вивчення предмету, вони не прагнуть до самостійного нагромадження знань, мають низький рівень усвідомленості матеріалу; негативно ставляться до робіт творчого характеру, не цікавляться результатами своєї діяльності, в додатковій літературі бачать лише інтересні факти і яскраві ілюстрації. Аналіз педагогічної літератури дає можливість встановити, що розвитку пізнавальних інтересів на уроках сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання з логічним навантаженням, завдання проблемно-пошукового характеру, нестандартні завдання (завдання на складання казок, віршів, вправ і задач).Ми вирішили проаналізувати підручник з курсу «Я і Україна» для учнів 3-4 класів з метою виявлення засобів, спрямованих на формування пізнавального інтересу молодших школярів [5; 6]. Проте у підручнику 3 класу дуже мало загадок (лише 2), у підручнику 4 класу їх взагалі немає, немає завдань для спостережень у природі, відсутні прислівя, приказки, рубрика «Це цікаво знати». Для того, щоб на уроці здійснювалося учіння, ми намагались не навязувати учням готові знання, а конструювали навчальний процес так, щоб учні, спостерігаючи, відкривали для себе обєкти і процеси природи. У навчанні проблемна ситуація доцільна тоді, коли може викликати у дітей бажання вийти з цієї ситуації, що виникає лише за умов, коли зміст її викликає в учня інтерес і коли він відчуває, що проблема для нього посильна. Учитель має визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані впродовж практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх виконання учнями, підготувати необхідне обладнання.Які тварини живуть у лісі твоєї місцевості? У першій графі таблиці прочитай характерні ознаки гадюки, у другій - запиши ознаки, властиві вужу. Серед перелічених назв тварин: білка, горобець, рись, їжак, ластівка, бурий ведмідь, щука, лелека, лось, шишкар, дятел, тигр, мурашка - назви тих, які живуть у лісі. Назви перелічених тварин: бурий ведмідь, мурашка, шишкар, їжак, лось, оса, бджола, гадюка, козуля, вуж, дика свиня - розподіли за групами - звірі, змії, птахи, комахи. Чому такі тварини, як бурий ведмідь, рись, лось, шишкар, мурашка можуть жити в лісі?Руки вгору підніміть, Вдих і видих всі зробіть. Обертаються праворуч, ліворуч, підносять руки вгору, Тримаючи руки на поясі, підстрибують на місці на обох ногах. Піднімають випрямлені руки вгору, стають навшпиньки, дивляться на руки, опускають їх. Тримаючи руки на поясі, тупотять ногами. Руки розвести в сторони, підняти, опустити.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
1.1 Сутність, види, рівні пізнавального інтересу
1.2 Засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів початкової школи на уроках курсу «Я і Україна»
1.3 Стан розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» в практиці школи
РОЗДІЛ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах
2.1 Аналіз програми і підручника курсу «Я і Україна» (3-4 клас)
2.2 Використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» в 3-4 класах
2.3 Результати експериментальної роботи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Список литературы
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично методично виважено використовувати різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів на уроках курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився на базі навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 60 учні третіх класів даного комплексу. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 30 учнів та експериментальний клас 3 - Б- 30 учні.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику розвитку пізнавального інтересу учнів. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів розвитку пізнавального інтересу (загадки, цікаві завдання, ігри, пізнавальні завдання, схеми, малюнки) ми намагались ознайомити учнів із звичками, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять тварини людям, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.
Показником розвитку пізнавального інтересу учнів було зростання активності учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Активність учнів (число, %) Контрольний клас Експериментальний клас
На початку експерименту 15 (50%) 14 (46%)
Наприкінці експерименту 21 (70%) 26 (87%)
Завдання для контрольного опитування учнів за темою «Тварини в природі»
Початковий рівень
1.Лелека - це: а) звір;б) риба;в) птах.
2.До всеїдних тварин належить: а) ведмідь;б) лось;в) щука.
5.Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею.
6. Встав пропущені слова.
Більшість птахів у період розмноження будують________________, які відкладають_____________________. Щоб вони не охолоджувались птахи їх ________________. Через деякий час вилуплюються ___________, яких батьки___________________________.
Достатній рівень
Яку користь приносять людям звірі?
Як тварини пристосувались до захисту від ворогів? Наведи приклади.
Закресли «зайву» тварину. Поясни свій вибір.
Окунь, акула, кит, щука.
Високий рівень
10.Доведи, що тварин потрібно охороняти.
Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання ( правильність і повнота відповіді).
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Результати досягнення учнями рівня знань
№ зрізу знань Кількість учнів, що досягли рівня знань ( у %) високого достатнього середнього низького
Експер. клас Контр. клас Експер. клас Контр. клас Експер. клас Контр. клас Експер. клас Контр. клас
Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.
Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики розвиток пізнавального інтересу молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. У процесі вивчення педагогічної літератури зясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як виразну інтелектуальну спрямованість особистості на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувану прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій Це прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності. Головна функція пізнавального інтересу полягає в тому, щоб зблизити учня з учінням, заохотити так, щоб учіння для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якої нереальне його формування.
За своєю природою інтерес не є вродженою властивістю особистості, він виникає не сам по собі, а обумовлений впливом на людину навколишньої дійсності, тобто носить соціальний характер. Характерними особливостями інтересу є: його усвідомленість, емоційність, особлива вольова спрямованість до пізнання.
Зі вступом до школи інтереси дитини переключаються поступово з ігрової діяльності на учіння. Спочатку інтерес виникає до всіх видів навчальної діяльності, згодом він починає диференціюватися. У молодшому шкільному віці він характеризується досить виявленим емоційним відношенням, обумовлений зовнішніми факторами, не завжди локалізований, що залежить від навчального досвіду учнів, розвитку процесів мислення.
Загальний інтерес до школи у школярів послаблюється, коли вони зустрічаються з першими труднощами, бачать успіх товариша і свої невдачі. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Кожен урок має бути по-своєму привабливим, емоційним.
Пізнавальний інтерес притаманний усім компонентам навчально-пізнавальної діяльності, перебіг якої охоплює чотири етапи: сприйняття і розуміння отримання інформації; осмислення та запамятовування; застосування; контроль і самоконтроль . Він виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності.
3. Зясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап - цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Він має ситуативний характер. Швидко виникає, а під час зміни ситуації - зникає. Другий етап - допитливість, характеризується бажанням і намаганням пізнати сприйнятий обєкт, розширити свої знання про нього Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень прагне пізнати обєкт, виявити суть предмета, встановити його звязки і залежності. Усі етапи взаємозвязані і проявляються під час навчання.
4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) безпосередній інтерес до нових фактів та явищ, повязаних з інформацією, яку учні дістають на уроці (елементарний рівень); 2) інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ; 3) інтерес до причинно-наслідкових звязків, до виявлення закономірностей та встановлення загальних принципів, що стосуються різного роду явищ.
5. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: за змістом, широтою, стійкістю, силою і дієвістю. За стійкістю їх поділяють на: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.
Зясовано, що значення пізнавальний інтересу у житті дитини полягає в тому, що він є джерелом самостійного здобуття знань; підвищує інтенсивність розумової роботи, мобілізує увагу, знімає втому та сприяє підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню, впливає на поведінку учня, на становлення його духовної і інтелектуальної сфери, розумові, морально-етичні і комунікативні здібності.
Виявлено, що головна особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів полягає в тому, що пізнавальний інтерес може виступати і як мета, і засіб, і результат навчання та виховання.
6. Визначено умови розвитку пізнавальних інтересів: розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;
новизна навчального матеріалу, його практична спрямованість;
емоційна насиченість навчання;
створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність на основі використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;
глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей.
7. Зясовано, що розвитку пізнавальних інтересів на уроках сприяють різні методи і засоби навчання (досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, емоційність мови вчителя, дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання з логічним навантаженням, завдання проблемно-пошукового характеру, тощо).
8. Розроблено методику використання засобів пізнавального інтересу учнів на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах. Її сутність полягала у доборі методів і засобів навчання до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв ( відповідність меті і завданням уроку, змісту навчального матеріалу; врахування вікових особливостей молодшого школяра; доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.
9. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики використання засобів розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна»
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.
2. Актульные вопросы формирования интереса в обучении /Под пед. Г.И. Щукиной. - М.:Просвещение, 1984. -
3. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.
4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.
5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підруч. для 3 кл. - К.: Форум, 2003.- 176 с.
6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 кл. - К. Форум, 2004. - 176 с.
7. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.- 96 с.
8. Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 - 400 с.
9. Біда О.А. Роль малюнків на уроках природознавства. // Мистецтво та освіта. - 2002. - № 4.- с. 45 - 47.
10. Білецька Н.Д. Українські загадки, прислівя, приказки про природу // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35.
11. Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36.
12. Бугрій О.В., Буряк В.К. Формування в учнів пізнавальних умінь. // Рідна школа. - 1993. - № 2. - с. 31 - 34.
13. Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. - 2004. - № 9. - с. 21 - 23.
15. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. - 2004. - № 3. - с. 54 - 56.
16. Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. - 1997. - № 4. - с. 9 - 10.
17. Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991. - №5.- С.28-32.
18. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. - 2002. - № 6.- с. 18 - 20.
19. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. школа, 1978. - 126 с.
20. Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 208-217.
21. Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. - № 4. - с. 19 - 21.
22. Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. - 2000. - № 1. - с. 27 - 28.
23. Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. -К.:Рад.шк. -1987. - вип.26. - С.50-55.
24. Запартович Б.Б. С любовью к природе: Дидактические материалы по природоведению для начальной школы. - 3-е изд. - М.: Педагогика, 1983. - 232 с.
25. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. - 2006. - № 1. - с. 26 - 28.
26. Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально - пізнавальну діяльність. // Рідна школа. - 2000. - № 9. - с.59 -60.
27. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 128 с.
28. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975 - 176 с.
29. Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.
30. Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально - пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. - 1999. - № 12. - с. 55 - 60.
31. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа, 2000. - №2. - с.31-34.
32. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. - К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.
33. Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. - с. 36 - 40.
34. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог, 2004. -№21-22.-С.94-100.
35. Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. - 2005. - № 4. - с. 46 - 50.
36. Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. - №4. - С.8-13.
37. Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. - 1993. - № 4. - с.35 - 39.
38. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. - Х.: основа, 1990. - 89 с.
39. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Просвещение, 1990 - 192с.
40. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990 - 302 с.
41. Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. - Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. - 172с.
42. Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990 - 192 с.
43. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.
44. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.
45. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения // Начальная школа. - 2000. - № 4. - с. 75 - 78.
46. Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2/Гл.ред. В.В. Давыдов.- М.:Большая Российская энциклопедия,1999.- 672 с.
47. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість//Початкова школа. -1998.-№10.-С.49-52.
48. Савина Т.А. Элементы игры на уроках. // Начальная школа. - 1995. - № 10. - с. 34.
49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1999 - 368 с.
50. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр - S, 1997. - 256 с.
56. Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань//Початкова школа. -1999. - №1 - С.24 - 25.
57. Шелестов Л. Організація творчої навчально - пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. - 1997. - № 9. - с. 48 - 50.
58. Шушора Л. Активізація навчально - пізнавальної діяльності учнів як вимога сьогодення. // Рідна школа. - 2003. - № 2. - с. 11 - 13.
59. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1979. - 160 с.
60. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. - М.:Просвещение, 1971. - с.
61. Федотова Н. Цікаві задачі з природничим змістом// Початкова школа, 2000. - №6.-С.8-10.
62. Фещук О.В. Тварини. Охорона тварин. Урок в 3 класі// Бібліотека вчителя початкової школи, 2003. - №7.-С.84-87.
63. Харитонова З. Вправи на розвиток спостережливості // Початкова школа, 1999. - №4.-С.19-20.
64. Хитяєва Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства//Початкова школа, 1984. - №11. -С.47-52.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
