Загальна характеристика особистісного розвитку підлітка. Мотиваційно-ціннісна сфера особистості підлітка та роль сім’ї як соціального фактору у її формуванні. Неблагополучна сім’я як особливий фактор впливу на мотиваційно-ціннісну сферу підлітка.
Актуальність досліджень особистісного становлення в підлітковому віці, мотиваційно-ціннісних орієнтацій підростаючої особистості, що призводить до збільшення кількості неблагополучних сімей,як вагомого фактору щодо розвитку особистості. Зростання злочинності серед неповнолітніх пояснюють різними причинами, а саме падіння загального рівня життя, руйнування системи позашкільного виховання підростаючого покоління, зміни у культурних орієнтаціях, поширення в суспільстві правового нігілізму - усе це негативним чином відбивається на свідомості підлітків і молоді. Завдання педагогів і психологів - повернути суспільству гідного громадянина, скоригувати відхилення у поведінці і психіці молодої людини, зробити її повноцінним учасником суспільного процесу. Досить часто трапляється ситуація, коли на підлітка з неблагополучної родини педагоги «махнули рукою» і з нетерпінням чекають, коли він покине школу. Проблемам ціннісно-мотиваційної сфери особистості, зокрема підлітків присвячено багато наукових досліджень педагогів і психологів (теоретиків і практиків): І.Д.При цьому щоразу постає питання: чи є відхилення в поведінці ознакою психічного захворювання, у тому числі патології особистості, чи це психологічна особливість перехідного віку, дефект виховання практично здорового підлітка. Девіантна поведінка - це поведінка індивіда чи групи, що не відповідає загальноприйнятим нормам, у результаті чого ці норми ними порушуються. Девіантна поведінка - наслідок невдалого процесу соціалізації особистості: у результаті порушення процесів ідентифікації й індивідуалізації людини, такий індивід легко впадає в стан «соціальної дезорганізації», коли культурні норми, цінності і соціальні взаємозвязки відсутні, слабшають чи суперечать один одному. Якщо аналіз механізму дає відповідь на питання, як здійснюється поведінка, то вивчення мотивації відповідає на питання, чому підліток робить так, а не інакше. Потреба, спонукаючи людину до активності, може реалізуватися в мотивах її поведінки безпосередньо (матеріальна потреба - користь; статева потреба - сексуальне збудження тощо) або опосередковано.Тут дитина здобуває уміння і навички в спілкуванні та людському взаєморозумінні, тут починає формуватися моральне обличчя і відбувається професійне самовизначення [5, с. На ранніх етапах психічного розвитку механізмом соціалізації є наслідування, а тому часто дитина копіює, віддзеркалює особливості життя дорослих, що її оточують, у всіх його проявах, як соціально схвалюваних, так і негативних. Саме від того, яка родина, які батьки, які їхні відносини між собою і ставлення до дитини, залежить те, якою буде людина в результаті формування в таких умовах. Такі ранні прихильності дитини, імовірно, складають основу її майбутніх відносин з людьми, і та дитина, якій у раннім дитинстві не вдалося встановити безпечний звязок з дорослими, швидше за все й у більш старшому віці зустрінеться зі значними труднощами при спілкуванні з іншими, що перешкоджатиме її успішній соціалізації. Особливості взаємодій дитини зі своїми близькими, ступінь їхньої чуйності на одержувані від дитини сигнали і повнота задоволення її потреб багато в чому визначають характер, відносин з людьми, що формуються в ці перші роки життя.Неблагополучна сімя - це сімя, в якій порушена структура, знецінюються або ігноруються основні сімейні функції, є явні або приховані дефекти виховання, в результаті чого зявляються «важкі діти» [3, с. Неблагополучні сімї можна умовно розділити на дві великі групи: 1. сімї з явною (відкритої) формою неблагополуччя: конфліктні сімї; проблемні сімї; асоціальні сімї; аморально-кримінальні сімї; сімї з недоліком виховних ресурсів (неповні сімї). Сімї з відкритою формою неблагополуччя характеризуються тим, що форми сімейного неблагополуччя мають яскраво виражений характер, проявляються одночасно в декількох сферах життєдіяльності сімї, наприклад, на соціальному та матеріальному рівні, вони проявляються в неблагополучному психологічному кліматі в сімї: підліток відчуває фізичне та емоційне відторгнення з боку батьків, у нього зявляються відчуття неадекватності, сором за себе і батьків перед оточуючими, страх за своє сьогодення і майбутнє. Підлітки з таких сімей характеризуються тим, що в них формується недовірливо-вороже ставлення до людей, підозрілість, агресивність, порушення контактів з однолітками, відбуваються конфлікти з вчителями та вихователями, характерною рисою є невизнання підлітками помилок і власної провини, вони важко йдуть на контакт з педагогами, не вірять у щирість і чекають каверзи [3, c.22 ]. Як бачимо, неблагополучна сімя - це насамперед сімя, в якій порушена структура, знецінюються або ігноруються основні сімейні функції, є явні або приховані дефекти виховання, в результаті чого зявляються «важкі діти».На почату дослідження було використано метод спостереження за поведінкою підлітків на уроках і у поза навчальний час. У ході нашого дослідження було використано пряме спостереження - спостереження за поведінкою підлітків у класі. Метою застосуван
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Розвиток підростаючої особистості підлітка в сімї: його мотиваційна сфера та поведінка
1.1 Особистісний розвиток підлітка: загальна характеристика особливостей
1.2 Мотиваційно-ціннісна сфера особистості підлітка та роль сімї як соціального фактору у її формуванні
1.3 Неблагополучна сімя як особливий фактор впливу на мотиваційно-ціннісну сферу підлітка
Розділ 2. Методи та двагностика
2.1 Харакетристика методів дослідження та аналіз аналітично-синтетичного методу
2.2 Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы