Основні особливості історії Радянської України у сфері культурного життя. Сутність хронологічної послідовності розвитку освіти. Значення освіти у суспільно-політичному житті країни. Становище загальноосвітньої школи, розвиток середньої і вищої освіти.
Будівництво нової, соціалістичної культури було невідємною складовою частиною величезної творчої роботи, початок якої було покладено Жовтнем. Завдання: Встановити хронологічну послідовність розвитку освіти, визначити її роль у суспільно-політичному житті країни. освіта суспільний політичний загальноосвітній На Україну за прикладом РРФСР в 1923 р. для допомоги органам народної освіти у ліквідації неписьменності було створено добро вільне товариство ім. До кінця першої пятирічки на Україні в основному було покінчено з неписьменністю, що було величезною перемогою, здобутої великими зусиллями партійних, радянських органів, всього народу. Це дозволило відновити роботу в тимчасово закритих школах, збільшити випуск устаткування і підручників для них, поліпшити матеріальне становище вчителів, збільшити прийом дітей до школи.За часів, коли Україна перебувала у складі Радянського Союзу (1921 - 1991 рр.) її життя загалом залежало від головного керівництва СРСР, яке з поміж політичного, економічного, суспільного життя велику увагу приділяв розвитку української культури. Одним з головних аспектів культурного життя була освіта, розвиток якої і був головним завданням партії. Одним із найпозитивніших моментів є те, що в Україні була ліквідована неписьменність, завдяки доступності навчання як у загальноосвітній так і у вищій школі підвищувався рівень науково-технічної бази не тільки УРСР, але й усього Радянського Союзу.
Вывод
За часів, коли Україна перебувала у складі Радянського Союзу (1921 - 1991 рр.) її життя загалом залежало від головного керівництва СРСР, яке з поміж політичного, економічного, суспільного життя велику увагу приділяв розвитку української культури. Одним з головних аспектів культурного життя була освіта, розвиток якої і був головним завданням партії. За 70 років стан української освіти був на різних рівнях - від найвищого, до майже найнижчого. Одним із найпозитивніших моментів є те, що в Україні була ліквідована неписьменність, завдяки доступності навчання як у загальноосвітній так і у вищій школі підвищувався рівень науково-технічної бази не тільки УРСР, але й усього Радянського Союзу. Яскравим фактором високого розвитку освіти є те, що держава виділяла значно великі кошти на покращення матеріально-технічної освітянської бази.
Але були і негативні фактори. Одним з них є русифікація українського суспільства, яка призвела до занепаду української мови у 60-80-ті рр., що віддзеркалюється на розвитку нашої державної мови і на сучасному етапі.
Таким чином, розвиток освіти, починаючи з часів Київської Русі, ніколи не припинявся. Особливо він був виражений у найяскравішому з етапів усієї історії України - існуванні Союзу Радянських Соціалістичних Республік, до складу якого входила Україна.
Список литературы
1.Кондуфор Ю. Ю. История Украинской ССР. - К., 1984. - Т. 6 - 9.
2.Король В. Ю. Історія України: навчальний посібник. - К., 2005.
3.Крипякевич І. Історія української культури. - К., 2002.
4.Литвин В. М., Мордвінцев В. М., Слюсаренко А. Г. Історія України: Навчальний посібник. - К., 2002.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
