Розвиток особистості молодшого школяра у процесі виконання завдань з логічним навантаженням - Магистерская работа

Розвиток особистості молодшого школяра у процесі виконання завдань з логічним навантаженнямОсновною метою вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, насамперед, абстрактного мислення, здатності до абстрагування й уміння працювати з абстрактними обєктами. У процесі вивчення математики в найбільшій мірі може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність і т.д. Одним із аспектів процесу формування особистісних якостей школярів є забезпечення відповідного рівня розвитку їх логічного мислення, який виступає необхідною передумовою адаптації учнів до соціального, професійного, культурного життя у суспільстві. У проекті стандарту освітньої галузі "Математика" серед цілей і завдань вивчення математики виділяється розвиток логічного мислення і математичної мови, умінь логічно обґрунтовувати твердження, використовувати різні мови математики (словесну, символічну, графічну). Є чимало людей, які правильно звязують думки в міркування, не читавши підручника з логіки, ґрунтуючись тільки на життєвому досвіді й на тих елементах логіки, які дає мова і практичне життя.В нашій країні на сучасному етапі розбудови загальноосвітньої школи вивчення проблеми розвитку логічного мислення у процесі навчання математики посідає особливе місце і ведеться в декількох напрямках: визначаються логічні основи шкільного курсу математики (О.В. Кужель), розробляються питання методики вивчення деяких питань математичної логіки у процесі поглибленого курсу математики (Б.Г. Ломоносова (1711-1765) "А математику ще й тому вивчати слід, що вона розум до ладу приводить" - чітко вказується на роль вивчення математики для розвитку мислення людини. Писарєв (1840-1868) підкреслював виховне значення вивчення математики: "Математика не тільки підготує учня до вивчення природничих наук; вона не тільки навчить його мислити правильно і послідовно; вона ще, крім того, виховає з нього безстрашного працівника, для якого праця і нудьга стають двома поняттями, що взаємно виключаються одне одним". І важко уявити, скільки дітей може не зрозуміти і незлюбити математику вже на початку свого життя, якщо випаде доля почати свої кроки з несумлінним учителем або з учителем, який не знає основних положень педагогіки математики.У Державному стандарті загальної середньої освіти зазначається: Ознайомлення школярів з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння ними діалектичного звязку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання сприяють розвитку їх наукового світогляду" [38, с. Основною метою початкового курсу математики є комплексний розвиток особистості учня на засадах створення цікавої, змістовної, значущої з позицій загальних уявлень про навколишній світ системи математичних понять, навчання молодих школярів побудови, дослідження і застосування математичних моделей світу, що їх оточує, формування у них спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті. Завдання початкового курсу математики: уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодих школярів; формування уявлень про натуральне число, обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; розвязування задач, що розкривають зміст арифметичних дій і відношення менше на", "більше на", "менше в", "більше в"; формування уявлень про основні геометричні фігури і тіла, початкового досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, вироблення необхідних графічних уявлень; формування початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та розвиток відповідних мовленнєвих умінь, повязаних з використанням математичних термінів та символів; розвиток логічного мислення [20, с. Щоб учні легше усвідомлювали звязки й залежності між числами задачі, потрібні спеціальні завдання функціонального змісту, які поділені на три групи: вправи, задачі, нетрадиційні форми. Особливістю логічних умінь є те, що учень має вміти не лише аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, а й мислити, робити умовиводи, встановлювати причинно-наслідкові звязки між фактами, процесами, явищами, узгоджувати їх із законами логіки, вичленовувати інваріантні загально-пізнавальні способи діяльності для різних навчальних предметів, ступенів навчання та переносити їх у нові умови застосування.Аналіз літературних джерел дозволив виділити у теорії навчання математики три основних напрямки, реалізація яких сприяє вирішенню проблеми формування та розвитку логічного мислення учнів: 1) введення курсу логіки в школі (О.А. Логічні знання, які використовуються при цьому, можна поділити на три групи: знання елементів логіки, знання про логічні помилки, знання про операційний склад окремих логічних умінь.

Зміст логічний задача школяр мислення

Вступ

1. Теоретичні основи розвитку логічного мислення молодшого школяра

1.1 Педагоги минулого і сучасності про розвиток логічного мислення молодшого школяра

1.2 Класифікація завдань з логічним навантаженням

2. Шляхи виконання завдань з логічним навантаженням молодшими школярами

2.1 Виконання завдань з логічним навантаженням на уроках математики

2.2 Використання завдань з логічним навантаженням у позакласній роботі початкової школи

2.3 Необхідність і доцільність виконання завдань з логічним навантаженням у навчальному процесі початкової школи

Висновок

Список використаних джерел