Розвиток організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор БЕРЕЖНА ІРИНА ВІКТОРІВНА, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, завідувач кафедри економічної теорії, регіональної політики та управління. Захист відбудеться «21» жовтня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.52.079.02 у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 95493, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 95493, м.Внаслідок цього виникає конфлікт цілей, що призводить до дисбалансу системи екологічних відносин, послабленню звязків між екологією, економікою та соціальним розвитком суспільства. Отже, набуває актуальності необхідність розглянути концептуальні підходи до розуміння змісту економічного механізму регулювання екологічних відносин як процесу узгодження екологічних та економічних принципів розвитку системи «природа - виробництво». Внесок автора полягає у розвитку методичних підходів до оцінки економічних інструментів регулювання системи екологічних відносин та удосконаленні організаційно-методичного забезпечення регулювання системи екологічних відносин. Методичну основу дослідження складають фундаментальні положення еколого-економічної теорії, для систематизації яких використано метод логічного аналізу (при визначенні сутності поняття «система екологічних відносин», підрозділ 1.1), метод асоціацій та аналогій (для класифікації ознак вторинних матеріальних ресурсів, підрозділ 1.3), метод системно-структурного аналізу (для розробки та обґрунтування системи екологічних відносин, підрозділ 1.1, для розробки пропозицій щодо удосконалення системи збору та обробки інформації щодо визначення суми екологічного податку, підрозділ 3.2, для розробки кадастру відходів та ВМР, підрозділ 3.1), статистичні та графічні методи (для оцінки варіативності визначення суми екологічного податку із урахуванням коефіцієнта кратності перевищення затверджених лімітів, підрозділ 2.2, для обґрунтування економічного ефекту від використання вторинних матеріальних ресурсів у виробництві субєктом господарювання, підрозділ 3.3). Наукова новизна результатів дослідження полягає у розвитку організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин на засадах використання сучасних податкових інструментів, зокрема: вперше: - розроблено концептуальний підхід до регулювання системи екологічних відносин, який ґрунтується на врахуванні характеру взаємодії між субєктами системи (фізичні особи, субєкти економічної діяльності, держава) стосовно обєктів (компоненти природно-ресурсного потенціалу, вторинні матеріальні ресурси) під впливом політико-правових, економічних, демографічних, соціокультурологічних, інформаційних та інших факторів, що дозволило розробити механізм регулювання системи екологічних відносин з метою забезпечення збалансованого розвитку суспільства;Враховуючи існуючі в сучасній науці концепції соціально-еколого-економічного розвитку суспільства, доведено, що екологічні відносини необхідно розглядати як структурну одиницю суспільних відносин, що відображують взаємний звязок між субєктами (фізичними особами, субєктами економічної діяльності та державою) і природно-ресурсним потенціалом, що виступає обєктом екологічних відносин і матеріальним джерелом для розвитку виробництва, та які виникають щодо приналежності, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і реалізуються усіма субєктами через систематизований комплекс заходів. На підставі результатів ретроспективного аналізу теоретичних підходів до визначення сутності, призначення й видів податків, представлено їх систематизацію залежно від мети стягнення екологічних податків, сфери застосування, характеру дії, співвідношення до базової ставки, виду платників, яким надається пільга за екологічними податками, строку надання податкової пільги та елементів обєкта пільгового оподаткування, а також форми сплати екологічних податків. Це дозволило уточнити сутність поняття «екологічний податок» (збір, плата) та розуміти під ним системоутворюючу категорію, яка передбачає обовязкове внесення до бюджетів і державних цільових фондів субєктами економічної діяльності коштів за володіння особливим правом використання природних ресурсів (водних, лісових, надр) та/або відшкодування збитків у результаті погіршення якості природних ресурсів у процесі володіння й користування, а також за розміщення відходів, утворення та накопичення радіоактивних відходів, здійснення викидів чи скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

Основний зміст дисертаційної роботи