Головні психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики. Вимоги до позакласної роботи з фізики, форми та методи її проведення, оцінка практичної ефективності. Аналіз позакласної навчальної програми з фізики для 11 класу.
При низкой оригинальности работы "Розвиток інтересу до навчання фізики в учнів у позакласній роботі на прикладі 11 класу загальноосвітньої школи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зараз значна увага приділяється формуванню пізнавальних інтересів до навчальних дисциплін не лише у рамках навчального процесу, але й у позакласній роботі з учнями, зокрема предметних гуртках, факультативах, клубах за інтересами тощо. Мета роботи полягає у дослідженні, розробці деяких позакласних заходів, які сприяють поглибленому вивченню деяких тем з фізики в 11 класі, також методичному обґрунтуванні позакласних робіт, які спрямовані на підвищення інтересу учнів до навчання фізики і методичного забезпечення їх впровадження у навчальний процес. Формування цього інтересу сприяє активізації всієї навчально-пізнавальної діяльності, надає учню силу і привабливість, можливість відчути радість від творчої діяльності, логіку та фасу науки, задоволення від навчання. Щукіна до умов, що впливають на формування пізнавального інтересу, відносить зміст навчального матеріалу, активну пошукову розумову діяльність учнів, навчальний процес на оптимальному рівні розвитку учнів, емоційну атмосферу навчання [10, с. 46-47]: різноманітність навчальної діяльності, - одноманітна подача інформації, одноманітні способи дій швидко викликають нудьгу; розуміння необхідності навчальної дисципліни, важливості її вивчення як в цілому, так і окремих розділів; новий навчальний матеріал викликає значний інтерес в учнів, якщо тісніше його повязати із засвоєними раніше знаннями; залучення учня до процесу самостійного пошуку і «відкриття» нових знань, необхідних для розвязку задач проблемного характеру; навчання повинно бути складним, але доступним, - занадто легкий і занадто важкий матеріал не викликає інтересу; яскравість, емоційність навчального матеріалу, захоплення самого вчителя з величезною силою впливають на учня, на його відношення до навчання; якщо частіше перевіряється й оцінюється робота учня, то цікавіше йому працювати.Проект може здійснювати вчитель у процесі власної професійної діяльності, а може й учень як індивідуально, так і під керівництвом вчителя. У процесі підготовки і проведення занять вчитель може перевірити правильність своїх передбачень і гіпотез, ефективність форм, методів, прийомів, практичну і виховну значимість підготовлених їм матеріалів, їх вплив на формування особистості учня. На основі цих підстав та того, що «головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового світогляду і відповідного стилю мислення, екологічної культури, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення», спрямуємо дослідження проблеми вивчення фізики у 11 класі в русло інноваційних тенденцій. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу Міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі пять підручників з фізики відповідно до рівнів навчання в старшій школі.Навчальний процес, що орієнтований на особистість учня й ураховує його індивідуальні особливості й здібності, передбачає використання нових технологій не тільки впровадження навчального процесу, але й під час проведення позакласної роботи. Спілкування на уроці та поза ним може суттєво відрізнятись, але мета залишається постійною і єдиною - не тільки передати учням певну суму знань, а головне навчити застосовувати здобуті знання на практиці. Ознайомившись на заняттях гуртка, конференції або тематичному вечорі з тим чи іншим явищем, учень захоче глибше зрозуміти його суть, починати додаткову інформацію. Крім того, вони мають велике виховне значення: сприяють розвитку особистості учня, к члена колективу, виховують почуття відповідальності за доручену справу, готують до трудової діяльності. У контексті цієї проблеми актуальним є розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення фізики, що обумовлено новими тенденціями формування пізнавальної компетентності учнів у звязку з профільним навчанням та введенням незалежного оцінювання знань школярів.
План
1. Розроблений план споруди, виготовлення, реконструкції чогось.
Вывод
Розвиток сучасного суспільства ставить перед освітою нові цілі й завдання. На зміну традиційним орієнтовані, традиційні методи, що гармонійно сполучаються з інваріантними. Це передбачає зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямованість на інтелектуальний розвиток завдань для перевірки різних видів діяльності учнів.
Навчальний процес, що орієнтований на особистість учня й ураховує його індивідуальні особливості й здібності, передбачає використання нових технологій не тільки впровадження навчального процесу, але й під час проведення позакласної роботи.
Спілкування на уроці та поза ним може суттєво відрізнятись, але мета залишається постійною і єдиною - не тільки передати учням певну суму знань, а головне навчити застосовувати здобуті знання на практиці.
Позакласні заняття поглиблюють і розширюють знання учнів, одержані на уроці, підвищують їхній інтерес до предмету. Ознайомившись на заняттях гуртка, конференції або тематичному вечорі з тим чи іншим явищем, учень захоче глибше зрозуміти його суть, починати додаткову інформацію.
Позакласні заходи привчають до самостійної творчої праці, розвивають ініціативу учнів вносять елементи дослідництва в їхню роботу, допомагають в здобутті майбутнього професії. Крім того, вони мають велике виховне значення: сприяють розвитку особистості учня, к члена колективу, виховують почуття відповідальності за доручену справу, готують до трудової діяльності.
Слід зазначити, що форми позакласної роботи переносяться і на урок. Поєднання класної та позакласної форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом, підвищує до нього інтерес учнів.
Розвиток інтересу до вивчення дисциплін природничого циклу набуває особливо важливого значення в загальноосвітніх закладах. У контексті цієї проблеми актуальним є розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення фізики, що обумовлено новими тенденціями формування пізнавальної компетентності учнів у звязку з профільним навчанням та введенням незалежного оцінювання знань школярів.
Форми організації навчання поза уроком вимагають певних організаторських функцій від учнів, викладач розвиває у них комунікативні уміння і організаторські навики. Наприклад, учень - ведучий повинен мати навики поведінки у великій аудиторії, швидко реагувати на несподівані ситуації. Педагог розвиває у них навики публічних виступів - уміти бачити і відчувати реакцію аудиторії, говорити просто і без папірців, але чітко, яскраво, вільно.
Зараз значна увага приділяється формуванню пізнавальних інтересів до навчальних дисциплін не лише у рамках навчального процесу, але й у позакласній роботі з учнями, зокрема предметних гуртках, факультативах, клубах за інтересами тощо.
Аналіз літературних джерел та результатів наукових досліджень із проблем розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики дозволяє зробити висновок, що в роботах відомих за теоретичними та прикладними надбаннями науковців залишається поза увагою проблема комплексного дослідження організації навчання фізики в позаурочний час.
До умов формування взаємин викладачів з учнями в процесі навчання можна віднести психологічні (прояв особи, діяльності тих, що спілкуються, вплив різних комунікативних дій і атмосфери спілкування) і педагогічні (різні дидактичні форми діяльності). Але як педагогічні, так і психологічні умови не можуть існувати окремо один від одного. Будь-яка діяльність проявляє, розвиває, формує ту або іншу якість, яка стає у свою чергу новою умовою.
Внаслідок позаурочної роботи, яка проводиться в навчальному закладі слід відмітити поліпшення результатів успішності учнів, підвищення інтересу до предмету, вміння самостійно працювати з літературою та технічними засобами, користування Інтернетом.
Список литературы
1. Кузьменко М.Г., Кузьменко Г.М. Збірник військово-прикладних задач з фізики М.Г. Кузьменко, Г.М. Кузьменко. - Полтава: ПВІЗ, 2010. -108 с
2. Маркова А.К., Матис Т. А, Орлов А.Б. Формированиемотивацииучения А К Маркова, Т. А Матис, А Б. Орлов. - М.: Просвещение, 1990. -192 с.
3. Морозова Н.Г. Учителю о познавательноминтересе Н.Г. Морозова. - М., 1979. -47 с.
4. ОКОНЬВ. Введение в общую дидактику / В. Оконь.-М., 1990. - 222 с.
