Розвиток інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки та техніки України Терещенко Віктор Кирилович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри аграрної соціології та розвитку села Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи кандидат економічних наук, доцент Долженко Інна Іванівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри податкової та страхової справи Захист відбудеться «23» жовтня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Це значно актуалізувало проблему агропромислової інтеграції, поставило питання не лише про її відновлення, а й про застосування таких організаційно-економічних механізмів, які б відповідали новим економічним умовам, що особливо важливо при виході України на Європейський ринок і входження до Світової організації торгівлі. Відзначаючи значний, а в деяких випадках і основоположний внесок цих вчених у вирішення проблем становлення і розвитку інтегрованих формувань, недостатньо дослідженими залишаються механізми економічних взаємовідносин виробників сільськогосподарської продукції із переробними підприємствами, особливо механізми захисту інтересів сільськогосподарських товаровиробників та розвитку соціальної сфери села. Потребують поглибленого вивчення питання розробки раціональних моделей інтегрованих формувань, які б зменшували протиріччя між виробниками і переробниками сировини і орієнтували на ефективніше використання їх потенціалу. Для реалізації поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: абстрактно-логічний (при теоретичних узагальненнях, виявленні взаємозвязку між явищами, формулюванні висновків); історичний (при проведенні ретроспективного аналізу функціонування інтегрованих структур); економіко-статистичні (при побудові моделей інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі); порівняння (при виявленні регіонального лідера на продовольчому ринку регіону); графічний (при системно-схематичному відображенні результатів дослідження); факторного аналізу (при визначенні чинників, які впливають на обсяги надходження молока на переробні підприємства); соціологічний (при анкетуванні виробників сільськогосподарської продукції); функціонально-логічного аналізу (при побудові організаційно-функціональних структур агропромислових інтегрованих формувань) та інші загальноприйняті економічні та статистичні методи дослідження. Інформаційну базу дослідження склали теоретичні та методичні розробки вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційно-публіцистичні видання, законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Тернопільській області, районних державних адміністрацій, звітність сільськогосподарських та переробних підприємств, інтегрованих структур, результати соціологічних опитувань керівників і спеціалістів підприємств АПК, сільського населення, матеріали власних досліджень і спостережень автора.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади розвитку інтеграційних звязків в АПК» розглянуто теоретичні засади розвитку інтегрованих формувань, їх роль та функціонування в умовах ринкової економіки, обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності функціонування субєктів інтеграції агропромислового комплексу. Дослідження генезису тлумачень понять «інтегровані формування», «інтеграційні звязки», «агропромисловий комплекс» дозволило встановити, що агропромислова інтеграція - це процес зміцнення соціально-економічних взаємозвязків між сферами агропромислового комплексу та сільських територій, який здійснюється шляхом розвитку продуктивних сил, прискоренням науково-технічного прогресу та інформатизації, розширенням взаємовідносин сільського господарства з іншими галузями економіки, для створення кінцевої продукції і доведення її до споживача. Встановлено, що основними чинниками, які впливають на розвиток агропромислових інтегрованих формувань, є природноресурсний потенціал, рівень економічного розвитку, науково-технічний прогрес, народногосподарські потреби в продовольчих товарах, особливості розселення і наявність ринків збуту, забезпеченість трудовими ресурсами та їх професійно-кваліфікаційна структура, транспортні умови. На сучасному етапі інтеграційні звязки мають обмежений характер і проявляються у сфері передачі сировини на переробку та розподілі готової продукції, регулювання якими здійснюється ціновим методом на основі двосторонньої угоди.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ