Розвиток інституту іпотеки в Україні: історичний досвід, проблеми та перспективи - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Розвиток інституту іпотеки в Україні: історичний досвід, проблеми та перспективи Робота виконана в Одеському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, Погрібний Олексій Олексійович, Академія правових наук України, головний вчений секретар.Але інститут іпотеки в Україні не є новим, а тому дослідження історії його розвитку заслуговує на увагу з точки зору не лише історії та теорії, а й практики. Оскільки іпотека протягом тривалого періоду в Україні не використовувалася, відсутній позитивний досвід її широкого застосування. З точки зору динаміки та за результатами розвитку законотворчого процесу в галузі правового регулювання питань іпотеки плідним був 2003 рік, коли було прийнято Закон України “Про іпотеку”, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та ін. Отже, дисертаційне дослідження „Розвиток інституту іпотеки в Україні: історичний досвід, проблеми та перспективи” видається актуальним і наразі доречним для теоретичного осмислення та практичного вирішення низки проблем щодо перспектив розвитку інституту іпотеки. виявити передумови становлення та простежити еволюцію інституту іпотеки на українських землях й розкрити процес формування інституту іпотеки в Україні у радянській юридичній науці і доктрині;“Історико-правові аспекти виникнення та становлення інституту іпотеки”, який містить три підрозділи, досліджено проблеми становлення інституту іпотеки, зясовано його природу, поняття, значення в римському праві, у праві України та в деяких іноземних державах. “Виникнення інституту іпотеки та його роль у суспільному розвитку Стародавнього світу” зазначається, що найважливішими історичними передумовами зародження інституту іпотеки були економічний розвиток з його постійним розширенням цивільного обороту, соціальна структура суспільства, рівень його культурного розвитку. Протягом відносно невеликого часу інститут іпотеки в римлян пройшов шлях еволюції від фідуції (від лат. fiducia - операція на довірі, довірча операція), коли предмет застави ставав власністю заставодержателя, до прогресивнішої стадії - пігнуса (від лат. pignus - неформальна застава), коли заставодержателю належало право володіння предметом застави, і далі - до іпотеки, при якій предмет застави залишався в заставодавця. Саме в цьому інституті римського права міститься зародок тієї іпотеки, яка, отримавши в Італії широку організацію з боку законодавця, разом із римським матеріальним правом була реципована європейськими народами. “Зародження і розвиток інституту іпотеки на українських землях” через аналіз специфіки формування інституту іпотеки на українських землях розглядаються його істотні умови розвитку та основні особливості застосування, а також подано їх історико-правову оцінку.Шляхом рецепції іпотека, яка дала назву іпотечній системі, перейшла до західноєвропейського законодавства. Поступовий розвиток інституту іпотеки зумовлювався зростанням економічного потенціалу, а відтак і цивільного обороту, розширенням кола обєктів та субєктів приватної власності. Законодавство, що становить сучасну правову базу іпотеки земельних ділянок, має багатовекторний характер і включає: а) загальне законодавство, на підставі якого здійснюється функціонування і розвиток усіх правових інститутів; б) спеціальне земельне законодавство про заставу земельних ділянок; в) галузеве (земельне, аграрне, цивільне та ін.) законодавство, що закріплює певні однорідні суспільні відносини. Для кредитора іпотека стає найвірнішим способом одержати “забезпечення по боргах”, не приймаючи у своє володіння маєток боржника і не побоюючись конкуренції кредиторів. Оскільки за Законом про іпотеку встановлено, що іпотекою вважається вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ