Розвиток інституту адміністративної відповідальності: концептуальні засади та проблеми право реалізації - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукОскільки потреба в ефективних засобах державного примусу, у тому числі й адміністративного, є обєктивною, найбільш ефективним шляхом подолання згаданої невідповідності є розробка нових концептуальних засад адміністративної відповідальності і на їх основі побудова відповідної нормативної моделі, яка найбільшою мірою відповідала б сучасному стану розвитку суспільних відносин. З урахуванням досвіду функціонування інституту адміністративної відповідальності в минулому та сучасних досягнень правової науки і перспектив розвитку суспільства необхідно таким чином удосконалити цей інститут, щоб у процесі його практичної реалізації були досягнуті результати, яких вимагає суспільство і держава. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування концептуальних засад трансформації існуючого інституту адміністративної відповідальності відповідно до вимог, що обумовлюються його призначенням та обєктивними потребами адаптації цього інституту до сучасних економічних і суспільно - політичних умов, а також визначення принципів, на основі яких має будуватись нормативна модель адміністративної відповідальності та шляхів удосконалення відповідної практики правої реалізації. сформулювати та розкрити основні принципи побудови нормативної моделі адміністративної відповідальності та основні принципи реалізації нормативної моделі адміністративної відповідальності, а також запропонувати способи формалізації цих принципів; Для висвітлення сучасних концепцій адміністративної відповідальності використовувався метод функціонального аналізу, для визначення місця адміністративної відповідальності у системі юридичної відповідальності використано метод емпіричної типології, а для визначення місця нормативної моделі адміністративної відповідальності у системі права - метод теоретичної типології.“Інститут адміністративної відповідальності: загальнотеоретична характеристика” складається з чотирьох підрозділів і присвячений висвітленню теоретичних аспектів проблеми змісту адміністративної відповідальності, структури адміністративно-деліктних відносин та місця відносин адміністративної відповідальності в їх системі, відмінностей адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності, сучасних концепцій адміністративної відповідальності, а також визначенню місця адміністративно-деліктних норм в системі адміністративного права. У підрозділі 1.1 “Теоретичні аспекти визначення поняття і змісту інституту адміністративної відповідальності” здійснюється аналіз існуючих у науці поглядів на зміст адміністративної відповідальності і, враховуючи закономірності функціонування механізму правового регулювання для імперативних норм, забезпечених санкціями, робиться висновок, що в цілому адміністративна відповідальність представляє собою механізм реалізації в адміністративному порядку санкції правової норми, яка має форму стягнення. Таке розуміння поєднує в собі і адміністративну відповідальність як застосування стягнень, і адміністративну відповідальність як обовязок зазнати обмежень унаслідок застосування стягнення та реалізацію цього обовязку, і адміністративну відповідальність як правовідносини, і адміністративну відповідальність як реакцію на правопорушення. У підрозділі 1.2 “Адміністративна відповідальність у системі юридичної відповідальності”, за допомогою методу типології здійснюється класифікація юридичної відповідальності і визначаються ознаки, які забезпечують якісну своєрідність адміністративної відповідальності порівняно з іншими видами юридичної відповідальності. “Нормативна модель адміністративної відповідальності та проблеми її удосконалення” складається з чотирьох підрозділів, у яких розглядаються концептуальні засади побудови нормативної моделі адміністративної відповідальності та питання відповідності цим засадам сучасного інституту адміністративної відповідальності.У підрозділі 3.1 “Зарубіжний досвід систематизації законодавства про адміністративну відповідальність” аналізується досвід систематизації адміністративно-деліктного законодавства Російської Федерації, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки. На підставі аналізу відповідних нормативно-правових актів обґрунтовано положення про те, що загальним для нових Кодексів про адміністративні правопорушення (проступки) Російської Федерації, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки, Киргизької Республіки, є визнання адміністративної відповідальності юридичних осіб і тенденція щодо включення до кодексу всіх складів адміністративних правопорушень (крім РФ, де існує дворівнева система законодавства про адміністративні правопорушення).

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ