Розвиток інфраструктури аграрного ринку південного регіону - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДРобота виконана в ДВНЗ ”Херсонський державний аграрний університет” Міністерства аграрної політики України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Захист відбудеться 17 червня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м.Але проблемою для аграріїв залишається нерозвиненість системи збуту сільськогосподарської продукції та матеріально-технічного постачання, що негативно відбивається на формуванні стабільної цінової ситуації на ринку продовольства та на досягненні прибутковості господарювання. Існуюча нині інфраструктура ще не є досконалою, оскільки більшість її елементів знаходяться на початковому етапі розвитку і не можуть у повному обсязі забезпечити ефективний товарообмін та безперебійне надходження товарів до кінцевих споживачів. Автором у контексті даної теми визначено місце і роль інфраструктури аграрного ринку, вивчено сучасний стан та тенденції розвитку її елементів, запропоновано основні напрями удосконалення механізмів їх взаємодії. · дати оцінку сучасного стану та визначити тенденції розвитку інфраструктури аграрного ринку у Південному регіоні; За допомогою методу наукової абстракції уточнено поняття ”інфраструктура аграрного ринку”, визначено її складові та досліджено їх функціональне призначення, проведено класифікацію її елементів.У першому розділі - ”Теоретичні засади розвитку інфраструктури аграрного ринку” - інфраструктура аграрного ринку розглядається як система підприємств і установ, діяльність яких підтримує господарські взаємозвязки в агробізнесі, забезпечує процес сільськогосподарського виробництва і безперервний товарообмін. Ефективність функціонування агросервісної інфраструктури залежить від звязку аграрних товаровиробників з установами та підприємствами кредитно-фінансової та інформаційно-консультаційної інфраструктур, що забезпечують їх необхідними грошовими та інформаційними ресурсами для виконання агросервісних послуг. Отже, теоретично доведено, що пріоритетні напрямами розвитку інфраструктури аграрного ринку мають визначатися з точки зору системного підходу і полягають у взаємодії та компліментарності елементів маркетингової, кредитно-фінансової, інформаційно-консультаційної та агросервісної складової. Встановлено, що за роки новітніх докорінних економічних трансформацій у регіоні започатковано важливі елементи, насамперед, маркетингової інфраструктури, до якої належать біржі, агроторгові доми, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, оптові продовольчі ринки, виставки-ярмарки, аукціони живої худоби (табл. Визначено, що ринок страхових послуг залишається слабкою ланкою фінансових відносин в аграрному секторі Південного регіону, тому що виникнення страхових ризиків має високу імовірність, оскільки регіон належить до зони ризикового землеробства.У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку, розроблено методичні підходи до формування мотиваційних засад системної взаємодії та компліментарності інфраструктурних елементів маркетингової, кредитно-фінансової, інформаційно-консультаційної та агросервісної складових, зокрема: 1. Встановлено, що основні елементи інфраструктури аграрного ринку, зокрема біржі, кредитні спілки, дорадчі служби, морські порти, існували у регіоні дослідження ще у ХІХ ст. У 90-х роках минулого століття в процесі ринкової трансформації аграрного сектора національної економіки завдання відродження інфраструктури аграрного ринку набуло актуальності. Інформаційно-консультаційне забезпечення аграрного ринку здійснюють 5 дорадчих служб, агросервісну інфраструктуру представляють близько 40 ремонтно-технічних станцій, транспортні підприємства та 16 морських портів. Це може здійснюватися на основі активізації розвитку обслуговуючої кооперації та забезпеченні системної взаємодії складових та елементів інфраструктури аграрного ринку, ефективним інструментом якої має стати запровадження системи складських свідоцтв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ