Розвиток найдавніших уявлень і вірувань населення України від епохи палеоліту до введення християнства - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 192
Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Системоутворюючим чинником культури східних словян був міфопоетичний світогляд, спрямований за своєю суттю на гармонізацію взаємовідносин людини і природи. Сучасної духовної культур и українського народу належно і глибоко ніхто не зрозуміє, коли він не знає його вірувань до християнських” [24, ст. Важливість вивчення дохристиянського світогляду наших предків обумовлюється як тими процесами, що мають місце в Україні, так і глобальними проблемами людства. Мак-Джин у досліджені “Екологія і етика” зазначає, що перебільшення цінності людини створює загрозу для рівноваги в природі, а її недооцінка може завдати удару по гуманізму. Саме в українському архаїчному світобаченні можна відчути збалансованість Людини, Природи і Космосу, де людина - частина Всесвіту, яка саморозвивається за його законами і сама впливає на нього своєю свідомістю.За традиційною періодизацією камяний вік, або палеоліт, на українських землях розпочався 1,5 - 1 млн. років тому і тривав по четверте тисячоліття до н.е. Палеолігвістика свідчить, що вже в давньому камяному віці люди мали уявлення про добро, обовязок, совість та деякі інші фундаментальні моральні категорії [23, ст. Ці уявлення мали міфологічний характер і розвивалися від фетишизації сил природи до утворення таких абстракцій, як добрі і злі духи, душа, потойбічний світ та інші, що викликали певні емоції і переживання, підсилювані ритуальними діями. Анісімова, “факт існування в пізньопалеолітичну епоху тотемізму, для якого характерне невиділення людиною себе з природи, служить додатковим доказом того, що власне до цього часу слід віднести виникнення перших оповідей про природу і суспільство з притаманним для них способом побудови художнього образу - невиділенням людиною себе з природою” [2, ст. Прагнення палеолітичної людини органічно співіснували з природою є вагомим доказом правильності синергетичного підходу, за яким і людина, і природа підпорядковуються загальним закономірностям і можуть розглядатися як структурні компоненти єдиного процесу самовпорядкування.Чмихова, в словянських мовах основними поняттями “закону” можна вважати терміни: бог, весна, власть - волость, доля, закон - покон, звичай, кош, лад, літо, мир, пора, правда, рік - рок, род, ряд - ряда, стан, сторона тощо. Поступово в протонеоліті починають утверджуватися уявлення про богів, що стало наслідком змін у соціально-господарській сфері життя населення (перехід до відтворюючого господарства), а також змін в самій людині, звязок якої з навколишнім середовищем стає дедалі тіснішим. Звідти, ймовірно, походять культ бика, вшанування жіночого божества родючості, сюжети міфа про боротьбу небесного бога - бика із змієм - драконом тощо. Берзіна, основний зміст культового життя цих землеробських суспільств полягав у сезонному відтворенні священного шлюбу Великої Богині, яка персоніфікувала родючі сили природи та самий людський колектив, з Биком - Сонцем, володарем небесного тепла і світла, та Змієм - Драконом, господарем вод і підземного світу [9, ст. Збеновича, поява у кукутені - трипільських племен релігійних уявлень, міфів, обрядів, повязаних зі змієм - драконом, збігається у часі формування культур и Трипілля.Середнім періодом бронзового віку датується тшинецька і комарівська культури, пізньому періоду відповідає білогрудівська культура, культура Ноа та інші. Чмихов робить висновок, що таким же первісним пагорбом (спорудженим, як правило, з родючого чорнозему) і водночас символом частини диску Сонця під час його сходу є й курган, форма котрого при спорудженні, за допомогою досилання часто ставала східчастою (подібно до ранньої єгипетської піраміди) й мала іноді у плані вигляд складного символу Сонця. Поховальний обряд зберіг складну систему уявлень про універсальну істоту патріархального суспільства, найкраще відому за джерелами індійців, в яких ця істота мала назву “пуруша” (“чоловік”, “людина”). Він або його аналог був брахманом як серед людей, так і серед богів, що цілком відповідало уявленням про перетворення на пурушу в першу чергу наймудріших жерців - риши. Богів, з якими ототожнювали пурушу, часто уявляли в подобі бика та корови, тому з пурушами слід повязувати скульптури бика й інші символи цієї тварини (починаючи від бичачих кісток і закінчуючи бикоподібними посудом чи прикрасами), знайдені в кромлехах і похованнях.У цей час прасловянство, принаймні його південно-східні групи Середнього Подніпровя та Поділля, входить як одна зі складових частин до очоленого скіфською верхівкою ранньокласового соціального організму та перебуває в безпосередніх звязках з античними центрами Північного Надчорноморя. Можна виділити основні напрями такої самоорганізації: 1) необхідність організації спільної оборони або боротьби з сусідами за розширення своєї території; 2) потреба в регуляції відносин між общинами й родами, що складають відповідну структуру; 3) координація, кооперація і спеціалізація трудової діяльності з метою максимально ефективного використання ресурсів довкілля та їх доцільного перерозподілу на міжобщинному рівні;

План
Зміст

Вступ

Розділ І Світоглядні уявлення та вірування населення України в епоху палеоліту і мезоліту

Розділ ІІ Формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в неолітичний час

Розділ ІІІ Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи

Розділ IV Зміни у світобаченні праукраїнців за Великої Скіфії

Розділ V Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?