Розвиток наукової культури майбутніх педагогів - Реферат

Розвиток наукової культури майбутніх педагогівПотреби суспільства, загальноосвітніх закладів у розвитку наукової культури майбутніх педагогів зумовлюють доцільність короткого огляду окресленого виду діяльності в історико - педагогічному аспекті. Дослідники аналізують форми і методи роботи провідних науковців і викладачів ХІХ-ХХ століття, зокрема зазначають, що в навчально-виховний процес вищої школи впроваджувались форми науково-дослідної роботи, які стимулювали розвиток інтелектуального творчого мислення студентів: "елементи бесіди", "короткі диспути", "діалоги на лекціях", "повторення з розмірковуванням", "порпання в наукових книгах", "репетиції", "співбесіди", "наукові бесіди" тощо. Завдання студентської науково-дослідної роботи полягали у "формуванні вмінь вільно висловлювати думки латинською мовою", в "оволодінні ґрунтовними знаннями з основ наук". Практичні заняття мали на меті "розвинути, загострити розум слухачів": студенти читали, аналізували, розмірковували над текстами творів російської, грецької, латинської літератури, таким чином, формувались як мовні особистості того часу. Серед тих, хто вважав науково-дослідну роботу головною умовою підготовки майбутнього фахівця, ефективним засобом формування вченого, допомагав становленню студентів як науковців, навчав методиці наукових пошуків були відомі літературознавці, мовознавці, етнографи, педагоги І.Сучасна концепція розвитку вищої школи робить наголос на самостійну роботу студентів в процесі опанування знаннями. Це, з одного боку, пояснюється дефіцитом часу, який відводиться на аудиторні заняття, а з другого - необхідністю навчати студента самому розбиратись у складаних питаннях, повязаних з майбутньою професією, розвитком науки і техніки. Вітчизняний і зарубіжний досвід має допомогти у становленні і розвитку студентської науково-дослідної роботи на факультетах дошкільної та початкової освіти педуніверситетів, мета якої - через систематизацію теоретичних і практичних знань із фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін глибше і повніше розкрити світ педагогіки, допомогти молодим дослідникам оволодіти методикою наукових досліджень, розвинути навички самостійної пошукової роботи, виховувати творче ставлення, прищеплювати смак до наукового пошуку, підвищувати власну наукову активність, розумові здібності, проявляти інтелектуальну ініціативу. Прикро констатувати також, що й статус викладача, котрий займається науковою роботою зі студентами, є “генератором нових ідей, вихователем нових поколінь учених”, і викладача, який не працює в цьому напрямку, здебільшого, однаковий. Вернадського, котрий, характеризуючи роботу викладача вищої школи в “Листах про вищу освіту” (1913 р.), наголошував: “У вузі наукова робота така ж важлива, як і навчальна, і з цією останньою взаємоповязана і переплетена...Лише поступово усвідомлення нерозривності наукової роботи з правильно поставленим викладанням у вищій школі стає пануючим в академічному середовищі”.Її ефективність залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово-мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистісно-діяльнісного підходу до навчання. Виконання науково-навчальної роботи у процесі навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності. Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватися науковою, довідковою, методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами, перекладати тексти із спеціальності з іноземної мови на рідну, з рідної на іноземну, а також редагувати дані тексти; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками компютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку (також і в системі Інтернет). Якщо навчально-дослідницька робота дає можливість студентам долучитися до наукових досліджень, то науково-дослідна робота, яка спирається на реальні факти педагогічної діяльності, дозволяє сформувати всі необхідні якості сучасного педагога-дослідника. У багатьох дослідженнях приналежність дослідницької роботи студентів до навчальної або наукової визначається за формами участі студентів у навчальному процесі або позанавчальної діяльності.Наукова робота в поза навчальний час виступає продовженням навчально-дослідницької і є ефективним засобом обєктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності. Серед форм наукових досліджень, до яких залучаються студенти в поза навчальний час, виділяють гуртки, проблемні групи, проблемні майстерні, наукові лабораторії, дискусійні клуби тощо.

Зміст

Вступ

І Розділ. Проблеми студентської наукової роботи в педагогічному університеті

ІІ Розділ. Навчально-дослідницька робота студентів

ІІІ Розділ. Дослідницька робота студентів у позанавчальний час

IV Розділ. Система заохочень науково-обдарованої студентської молоді

V Розділ. Особистісний характер наукової творчості

Висновок

Список використаних джерел