Розвиток національного інформаційного простору України (1994-2004 рр.) - Статья

Нестеряк, доктор наук з державного управління, завідувач кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету ім.У статті на основі комплексного аналізу інформаційного простору України в 1994-2004 рр. визначено, що за відсутності суспільного інтересу та, як наслідок, суспільного запиту на інформаційну стратегію вирішальну роль на цьому етапі розвитку вітчизняного інформаційного простору відігравали виключно інтереси великого капіталу. У результаті практично всі приватні засоби масової інформації в Україні залежали від “політичних” джерел фінансування. On the basis of complex analysis of the information space of Ukraine in 1994-2004 the article has determined that in the absence of public interest and, as a consequence, a public request for an information strategy, only the interests of large capital played a decisive role at this stage of the development of the domestic information space.Окремо досліджено особливості впровадження нормативно-правових актів України з питань функціонування Міністерства інформації України: рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин” [13]; діяльності міністерства України у справах преси та інформації [14]. Метою дослідження є науковий аналіз: розвитку інформаційного простору України в 1994-2004 рр., на який переважно впливала політична конкуренція фінансових груп; побудови комерційної моделі масмедіа в Україні; ролі засобів масової інформації в політичних процесах цього періоду та аналізу висвітлення у вітчизняних ЗМІ президентських виборів у 2004 р. У січні 1994 р. на нараді з головними редакторами газет у Житомирі віце-премєр-міністр України з гуманітарної політики І.Курас визначає основні принципи нової державної інформаційної політики: “...це не тільки проголошення, а й створення матеріальних гарантій реалізації кожним громадянином України свого права на інформацію; законодавче забезпечення як свободи слова, так і гарантій проти зловживання цією свободою, монополізації засобів масової інформації; здійснення ефективного захисту національного інформаційного простору; сприяння конкурентоспроможності вітчизняних масмедіа; міжнародному співробітництву в галузі інформаційного обміну. Тим часом правонаступник Державного комітету України по пресі - Державний комітет України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження, продовжуючи протягом 1993-1994 рр. реєстрацію та перереєстрацію періодичних друкованих засобів масової інформації, створює компютерну базу даних друкованих ЗМІ України [5, с. Всесвітня служба радіо України - державний радіоканал для інформування світової громадськості про внутрішню і зовнішню політику України та задоволення інформаційних потреб українців за кордоном вела передачі українською, англійською, німецькою та румунською мовами загальним обсягом 31,8 години на добу [9, с.