Розвиток музично-педагогічної освіти в Польщі (ХХ століття) - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукНауковий консультант доктор педагогічних наук, професор РУДНИЦЬКА Оксана Петрівна Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ПАДАЛКА Галина Микитівна, Інститут мистецтв Національного державного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, професор кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури; доктор педагогічних наук, професор РОСТОВСЬКИЙ Олександр Якович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри музичної педагогіки та хореографії; Захист відбудеться «24» вересня 2008 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: вул.До них, згідно з “Національною доктриною розвитку освіти” (2002 р.), належать передусім такі, як підвищення якості освіти, структурна перебудова освітньої системи відповідно до потреб забезпечення неперервного характеру освіти, формування готовності вчителів та навчальних закладів до інноваційної діяльності; розвиток ринку освітніх послуг; розширення міжнародного співробітництва, моніторинг та використання кращого зарубіжного досвіду у сфері освіти. Результати наукового аналізу свідчать, що історичні традиції музичної педагогіки в Польщі та Україні досить схожі, а становлення систем підготовки вчителів музики у другій половині ХХ ст. збігається у часі й відбувається в подібних соціально-політичних умовах, хоча останніми роками розвиток МПО в Польщі має своєрідний та особливий характер. Наприкінці ХХ ст. окремі аспекти підготовки вчителів музики в Польщі вивчали А.Вейнер (“Музична підготовка вчителів молодших класів”), Р.Гоздецька (“Підготовка вчителів у сфері музичного виховання і професійна праця випускників”), М.Грусевич (“Професійна підготовка вчителів музики у власній оцінці й результати їх праці”), М.Мікольон (“Навчання студентів і пристосування до професійної праці випускників напряму музичне виховання), А.Нидерек (“Вибрані чинники, що зумовлюють успіх педагогічної праці вчителя музики”), А.Питляковський (“Музичні інтереси студентів вищої педагогічної школи в Ольштині”), З.Рондоманьська (“Роль учителя співу та музики у формуванні патріотичної позиції вихованців”). Методологічну основу дослідження становлять такі підходи: діалектичний, що дозволяє виявити закономірності розвитку музично-педагогічної освіти та головну внутрішню суперечність як основне джерело її саморозвитку; історико-генетичний, дає змогу виділити етапи у процесі зародження, становлення та розвитку МПО в Польщі; проблемно-хронологічний у поєднанні з компаративістським, що дозволяє виявити взаємозалежності теоретичних і практичних засад МПО в Польщі та Україні на різних етапах її становлення й розвитку; соціокультурний, який дозволяє стверджувати, що витоки МПО і процес її становлення в цих країнах протягом століть мають значно більше спільних рис, ніж про це свідчать усталені стереотипи, які спираються на протиставлення католицького та православного релігійно-культурного менталітету; системно-синергетичний, який надає можливість розглянути МПО як систему зі складною, відкритою організацією, що функціонує в динамічному контексті, систему, інтеграційні тенденції розвитку якої сьогодні зумовлюють такі зовнішні чинники як єдиний європейський освітній простір та мистецька освіта; аксіологічний, що спрямовує на дослідження МПО у контексті естетичної парадигми, визначаючи естетичне виховання як своєрідну освітню орієнтацію, що посилається на універсум естетичних цінностей, передусім цінностей мистецтва; міждисциплінарний, який дає змогу залучати наукові теорії та концепції із суміжних галузей пізнання як засоби вивчення проблем музичної педагогіки, позначених комплексним характером, що вимагає застосування пізнавальних можливостей інших гуманітарних наук - філософії, мистецтвознавства, загальної та музичної психології тощо; комунікативно-інформаційний, що дозволяє аналізувати підготовку вчителів музики з позицій полілогу між субєктами цього процесу і творами мистецтва, у яких відображені міжлюдські стосунки.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження музично-педагогічної освіти в Польщі ” - визначено методологічні орієнтири та тезаурус дослідження, висвітлено філософський контекст розвитку музично-педагогічної освіти в Польщі у ХХ ст., охарактеризовано вплив на її розвиток ідей феноменології, персоналізму та герменевтики, розкрито сутність теорії естетичного виховання як теоретико-методологічної основи музично-педагогічної освіти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ