Розвиток мовлення у дітей віком від одного до трьох років - Курсовая работа

Проблема формування і розвитку мовлення є досить актуальною, адже саме у період становлення мовленнєвих навичок закладаються основи пізнавальної діяльності особистості. Якщо з будь-яких причин (хвороба, обмежене спілкування) мовні можливості дитини не використовуються в достатній мірі, то подальший загальний рівень розвитку починає гальмуватися. В мові розкривається процес і результати мислення, а оформлена в мові думка краще усвідомлюється, стає точнішою. Без мови неможливим був би розвиток аналітично-синтетичної діяльності дітей. Ознайомлюючись з предметами, за допомогою слова дитина вчиться розрізняти їхні ознаки, виділяти суттєве, узагальнювати предмети за їхніми спільними ознаками.Проблему мови і мовлення у психологічних і педагогічних дослідженнях у дітей дошкільного віку є актуальною і її досліджують лінгвісти (А. Актуальність цих досліджень зумовлена тим, що своєчасний розвиток усного мовлення у дошкільному віці має важливе значення для зростання особистості дитини в цілому. Тому особливого значення набувають питання дослідження мовлення на ранніх етапах життя дітей, особливо вивчення передумов що забезпечують подальше формування мовлення. У сучасних дослідженнях мовлення дітей нема адекватного ставлення науковців до внутрішньої психологічної організації процесу породження мовлення - як послідовності взаємоповязаних фаз мовленнєвої діяльності, одиницями якої є мовленнєві операції й дії, що знаходяться в ієрархічних відношеннях [5, ст. А тому в дослідженнях, присвячених функціонуванню й формуванню мовлення, одиниці мовленнєвої діяльності "психолінгвістичні одиниці" - "оперативні одиниці породження й сприйняття мовлення" (О.О.Леонтьєв) не розглядаються й не використовуються в якості функціональних блоків, що діють у процесах такого породження й сприйняття мовлення [, 24 ст.Мова - це система знаків, що слугує засобом людського спілкування і діяльності мислення, способом вираження самосвідомості, зберігання та передачі від покоління до покоління досвіду. Мова існує і реалізується через мовлення. Ця форма склалась історично в процесі матеріальної перетворюючої діяльності людей. Саме мовлення зумовлює розвиток специфічно людських видів мислення, уваги, сприймання, памяті. Психологи доводять, що відсутність повноцінного спілкування дорослого з дитиною з обовязковим використанням мовлення, опора на хибний принцип "раз мовчить дитина і не розуміє слів дорослого, то навіщо з нею розмовляти", призводять до подальших значних ускладнень у розвитку психіки дитини, як це спостерігається у дітей, від народження позбавлених батьківського піклування.Розвиток здатності дитини розуміти мовлення дорослого відбувається разом із формуванням передумов для появи активного мовлення. Під час звертання дорослого з ласкавими словами дитина реагує сміхом і звуками - спочатку приголосними "кх" (гукання). Ці звуки супроводжують спілкування між дитиною та дорослим, а також вимовляються дитиною при відсутності дорослого. Спочатку створюється враження, що дитина ніяк не відреагувала на мовлення дорослого, а через деякий час раптово дорослий чує від дитини вимовлені ним раніше слова. До кінця першого року дитина не тільки звертається до дорослого, але й відповідає на його впливи за допомогою мовлення; зявляються перші слова, зрозуміти які, не враховуючи міміку, жести дитини та ситуацію практично неможливо.Незважаючи на те, що за своєю структурою і правилами мова є однією з найбільше складніших винаходів людства, діти всіх країн і народів з дивовижною легкістю в ранньому дитинстві засвоюють її і опановують мовою, причому цей процес починається у всіх дітей однаково і проходить одні і ті ж стадії. Приблизно в рік дитина вимовляє окремі слова; десь в два роки вона говорить двох-трьох слів ними реченнями; в чотири роки діти вже можуть говорити майже так добре, як і дорослі [7, с. Починає руйнуватися ситуація нерозривного єдиного цілого дитини і дорослого - ситуація "Ми", як назвав її Л.С. Виготський. Слово в ранньому віці виступає для дитини як зброя, яку вона використовує частіше, ніж будь-яку іншу зброю. Називати речі своїми словами дитина починає в віці біля одного року.Спочатку дитина розуміє слова-накази, потім вона починає розуміти слова-назви, пізніше приходить розуміння інструкцій і доручень, нарешті, розуміння розповідей, тобто розуміння контекстної мови. Оскільки дитина активно пізнає світ речей, маніпуляція предметами для неї є найбільш значною діяльністю, а засвоїти нові дії з предметами вона може тільки сумісно з дорослими. Бюлер вважав, що на межі другого і третього року життя дитина, сама того не розуміючи, інтуїтивно "відкриває", що слова в реченні повязані між собою. Гвоздєв описував три рівні досягнення дитиною граматичної структури мови: спочатку слова вимовляються в жіночому роді, потім в чоловічому, і, нарешті, зявляється диференціація, тобто правильне слововживання. Виявилось, що необхідно до 1000 повторень, щоб дитина змогла безпомилково поєднати ці два сло

Зміст

Вступ

Розділ 1. Розвиток мовлення в немовлячому віці: теоретичні аспекти дослідження

1.1 Проблема мови і мовлення у психологічних і педагогічних дослідженнях

1.2 Розвиток пасивного мовлення

1.3 Поява активного мовлення

Розділ 2. Розвиток мовленнєвих навичок у ранньому дошкільному віці

2.1 Особливості розвитку мовлення у дітей від одного до трьох років

2.2 Основні тенденції в розвитку мови дітей в ранньому віці

2.3 Заїкання - різновид мовлення

Висновки

Список використаної літератури

Додаток