Розвиток мовлення глухих учнів 5-7 класів у процесі вивчення дієслова - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Колесник Іван Пантелійович, Інститут корекційної педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН України Мацько Любов Іванівна, Інститут української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри стилістики української мови кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Лебедєва Леніна Сергіївна, Міський медичний центр проблем слуху та мовлення "СУВАГ"Результати наукових досліджень свідчать, що у дітей з порушеннями слуху спостерігаються певні особливості мовленнєвого розвитку, зокрема під час засвоєння дієслів: повільне накопичення словника, своєрідність вживання слів у мовленні, суттєві недоліки граматичного оформлення, внаслідок чого мовлення глухих учнів стає незрозумілим для оточуючих і спричиняє певні труднощі розуміння зверненого до них мовлення (Р.М.Боскіс, Н.Ф.Засенко, С.О.Зиков, А.Г.Зікєєв, К.Г.Коровін, Л.С.Лебедєва, Г.Ф.Понгільська, Л.І.Фомічова, М.К.Шеремет, Л.О.Штойко, М.Д.Ярмаченко та ін.). Розглядаючи мовлення як складний процес використання мови для спілкування, науковці визначають залежність рівня розвитку мовлення від розуміння лексичного значення слів, зокрема від засвоєння семантики дієслів. Відтак, створення спеціальної методики для збагачення лексичного запасу глухих учнів, зокрема дієсловами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення та у їх структурі явищами полісемії, синонімії та антонімії з використанням системи вправ, що сприятимуть свідомому засвоєнню дієслівної лексики, спонукатиме глухих учнів до її практичного вживання в активному мовленні. Дослідною роботою у процесі констатувального етапу дослідження було охоплено 230 глухих учнів (84 - учні 5-х класів, 74 - учні 6-х класів, 72 - учні 7-х класів); у процесі формувального експерименту - 80 учнів (38 - учні 5-х класів та 42 - учні 7-х класів). Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено методичну систему цілеспрямованого впливу на мовлення глухих учнів 5-7 класів з метою збагачення його дієсловами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення та розуміння явищ полісемії, синонімії, антонімії; доведено позитивний вплив вищезазначених лексико-семантичних груп дієслів на рівень розвитку мовлення глухих учнів; науково обґрунтовано ефективність розробленої методики збагачення мовлення глухих учнів 5-7 класів засобами дієслівних лексико-семантичних груп переміщення і мовлення під час вивчення дієслова з опорою на лексико-семантичний аспект у методиці навчання мови і розвитку мовлення.Водночас аналіз науково-теоретичних засад роботи з розвитку мовлення учнів з порушеннями слуху засвідчує, що в дослідженнях відсутні чіткі рекомендації щодо визначення місця дієслова у структурі розвитку мовлення глухих учнів, а саме: дієслівної лексики у межах лексико-семантичних груп дієслів переміщення і мовлення та системи педагогічного впливу на перебіг засвоєння цього лексичного матеріалу під час вивчення дієслова; не аналізується роль багатозначності, синонімії, антонімії у процесі розвитку мовлення учнів з порушеннями слуху. Дослідження мовлення у процесі вивчення дієслова мало на меті визначити причинно-наслідкові звязки між рівнем засвоєння мовлення та рівнем оперування дієсловом у його лексико-семантичному аспекті, тому ми вважали за необхідне дослідити стан і особливості засвоєння дієслівної лексики у межах лексико-семантичних груп дієслів переміщення і мовлення та у їх структурі явищ полісемії, синонімії, антонімії і виділити рівні сформованості у глухих учнів 5-7 класів мовленнєвих умінь сприймання, розуміння і використання дієслівної лексики в активному мовленні. До високого рівня оперування дієсловом у мовленні ми віднесли 2,4 % учнів 5 класу, 2,7 % учнів 6 класу, 5,5 % учнів 7 класу; достатній рівень володіння дієсловом виявлено у 3,6 % учнів 5 класу, у 13,5 % учнів 6 класу, у 22,2 % учнів 7 класу; середньому рівню відповідали знання і уміння 30 % учнів 5 класу, 29,7 % учнів 6 класу, 27,8 % учнів 7 класу; низький рівень оволодіння дієсловом мали 64 % учнів 5 класу, 54,1 % учнів 6 класу, 44,5 % учнів 7 класу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ