Розвиток мовленнєвої культури учнів - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 67
Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв"язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
"Рідне слово - то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про весь свій край ".1 Перед кожним педагогом стоїть неабияке завдання - навчити своїх вихованців дбайливо ставитися до рідної мови, оберігати рідне слово, не знищувати його могутності. Повага, з якою необхідно ставитися до мови потрібна носіям мови не менше, ніж повага до людини, бо, як відомо, людина, байдужа до власної мови, - дикун. Ще в середині XVIII ст. видатний письменник Карамзін поставив таке запитання: "Скільки часу потрібно на те, щоб досконало оволодіти духом своєї мови?" І відповів: "Вольтер сказав, що за шість років можна оволодіти всіма головними мовами, але все своє життя треба вчитися своєї власної. Неточності в мовленні, помилки, що їх допускають учні, зумовлені не завжди свідомим засвоєнням теоретичного матеріалу певної теми, невмінням вивчене правило застосовувати при доборі відповідних мовних засобів у мовленні. А байдужість до свого мовлення - це безкультурність, дикунство; байдужість до рідної мови - бездуховність, яка зазіхає на майбутнє народу, на його мову.У школі повинна бути передусім висока мовна культура, повинна панувати атмосфера високої чутливості до слова: сказане чи написане неправильно має звучати не тільки для вчителя, але й для школяра таким же дисонансом, як фальшива нота для людини, яка володіє високим музичним слухом. Проектуючись на певну систему, культура мови утверджує норми: лексичні (розрізнення значень і семантичних відтінків слів, закономірності лексичної сполучуваності): граматичні (вибір правильного закінчення, синтаксичної норми); стилістичні (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування); орфоепічні (вимова): орфографічні (написання). Семантичність утворення слів є наслідком бездумного позичання російських лексем у випадках, де українські відповідники мають чітке смислове розмежування: вияснити (зясувати), вірний (правильний, слушний), вірніше (точніше, радше), воєнний (військовий), лічити (лікувати), ображати (кривдити), чесати (чухати), чесатися (свербіти)… Уважне, дбайливе ставлення до мови кожного народу, виховання взаємоповаги передбачає розширення так званої фонової, мовокраїнознавчої інформації, що обовязково входить у мовне виховання, а отже, і в культуру мови. Проголошуючи думку "Культура мови - загальна культура людини", маємо дбати про такі морально-етичні категорії, як любов до рідної мови, мовно-національна свідомість, які стають реальністю тільки при активному ставленні до слова, коли існує постійна потреба шліфувати свою мову, вчитися слухати й сприймати слово, володіти ним як засобом вираження думки.Саме прагнення навчити учнів самостійно мислити привело багатьох вчителів до думки, що уроки з розвитку звязного мовлення слід систематизувати. На літніх канікулах ми розклали весь матеріал за класами, за темами, добрали вправи простіші та складніші, склали контрольні завдання та запитання, виписали усі теоретичні відомості , які потрібно знати учневі на кожному етапі навчання. Одне з головних місць у розвитку мовлення учнів посідають твори-описи, бо робота над ними привчає дітей до точності у виборі слів, логічної послідовності викладу, чіткості в словесному оформленні набутих знань. Відповідно до віку учнів я добираю і завдання: спочатку даю готові текти, потім - тексти на зіставлення, порівняння, нарешті малюнки (обовязково кольорові і різні) із завданням описати зображені на них тварини, предмети. Підручник для 6 класу дає для цього великі можливості, але на парті перед кожним учнем є малюнок чи ілюстрація і обовязково словник пейзажної лексики, запитання і завдання, що правильно сформують хід думок, окреслять обсяг матеріалу, які потрібно охопити в роботі.Мета навчальна: Мета розвиваюча: Мета виховна: Формувати вміння будувати текст описового характеру в художньому стилі на основі власного спостереження; розвивати звязне мовлення, уяву і творчі здібності; виховувати прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, робити його багатим, грамотним, красивим; виховувати любов до природи. Коли людина не відчуває краси квітів, коли не любить природу і коли її не радують пісні, вона хвора.

План
Зміст

Вступ

Розділ І. Культура мови

Розділ ІІ. Уроки звязного мовлення у школі

Розділ ІІІ. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення

Висновки

Конспект уроку

Список використаних джерел

Вывод
Саме прагнення навчити учнів самостійно мислити привело багатьох вчителів до думки, що уроки з розвитку звязного мовлення слід систематизувати.

Чому опис є в кількох класах? Предмет, тварина, процес праці, людина, памятка історії чи культури... Не тому, що нам треба навчити дитину робити відро чи стілець, скульптуру чи будинок.

Завдання філолога - розвинути їх спостережливість, збагатити словниковий запас, зрештою, навчити мислити.

Щоб якісно провести хоча б один урок з розвитку звязного мовлення, потрібні гарні тексти, дійовий дидактичний матеріал, кольорові малюнки, якісні репродукції. Саме все це почали збирати уже давно вчителі у загальноосвітній школі №3, що на Городоччині. Згодом назбиралося чимало матеріалу, який потребував чіткої систематизації, інакше його важко було використовувати. На літніх канікулах ми розклали весь матеріал за класами, за темами, добрали вправи простіші та складніші, склали контрольні завдання та запитання, виписали усі теоретичні відомості , які потрібно знати учневі на кожному етапі навчання. Під час уроку весь матеріал використовується учнями.

Одне з головних місць у розвитку мовлення учнів посідають твори-описи, бо робота над ними привчає дітей до точності у виборі слів, логічної послідовності викладу, чіткості в словесному оформленні набутих знань.

Учні 5 класу дізнаються, що таке опис, у чому його відмінність від інших типів мовлення, як він будується, в чому своєрідність опису предмета і тварини. Відповідно до віку учнів я добираю і завдання: спочатку даю готові текти, потім - тексти на зіставлення, порівняння, нарешті малюнки (обовязково кольорові і різні) із завданням описати зображені на них тварини, предмети.

Розпочинаючи роботу над описом природи у 6 класі, спираюсь на знання учнів набуті в 5 класі. Моя мета - не лише закріпити в школярів вироблені навички і вміння, а й розширити, поглибити їх. Підручник для 6 класу дає для цього великі можливості, але на парті перед кожним учнем є малюнок чи ілюстрація і обовязково словник пейзажної лексики, запитання і завдання, що правильно сформують хід думок, окреслять обсяг матеріалу, які потрібно охопити в роботі.

Так, при описі приміщення акцентую увагу учнів не лише на зовнішньому інтерєрі, а й прагну розвинути оце "внутрішнє бачення", коли в дитячих серцях знаходять місце речі-памятки, що мають не тільки матеріальну цінність, а високий моральний еквівалент, повязаний з сімейною традицією, з їх власною біографією душі. Я вважаю, що цим допомагаю розвивати поетичне бачення світу.

Цьому сприяють творчі роботи про природу і людину. Так, для написання твору-опису "Куточок природи" учні ведуть щоденники спостереження у цих куточках природи, які вони самі обрали. Їм дається настанова, на що потрібно звернути увагу, як багато незмінних барв і кольорів є у природі, що навіть повітря має колір.

Поезія, поетичні рядки прози допомагають усвідомити не лише красу образів безпосереднього сприймання, а й красу слова. Так уривок "Ранок у лісі" М. Коцюбинського розвиває зорову і слухову уяву учнів, виховує любов та бережливе ставлення до рідної природи.

У 7 класі завдання ще складніше - опис зовнішності людини. Враховуючи це, використовую можливості літератури. Наголошую на тому, що художники прагнуть передати не лише зовнішній вигляд людини, риси обличчя, міміку, а й розкрити її внутрішній світ, характер, думки, переживання. Тому добираю такі репродукції та ілюстрації, які чітко відображають стан і настрій людини. На допомогу пропоную словник портретної лексики, користуючись яким семикласники зможуть точніше і виразніше висловити свої думки.

У 8 класі враховую, що учні вже мають достатні знання для виконання робіт описового характеру. Тому головним вважаю збагачення їх монументальною лексикою. Кожен учень чув слова рельєф, архітектура, горельєф,.., але мало хто може пояснити, що вони означать, а тому учні часто їх уникають. І як наслідок - бідність, невиразність творів.

Проведена робота переконала, що слово вчителя здатне найтонше доторкнутися до душі підлітка, формує духовні орієнтири в житті дітей, сприяє їх творчому розвиткові. Результат праці найкраще засвідчують дитячі очі: якщо вони спалахують на уроці вогнем духовної спраги, то можна вважати ті хвилини своїм тихим зоряним часом. Найперше завдання уроків звязного мовлення - формування повноцінного духовного світу юних. І в цій роботі безумовний союзник - слово.

Сприятливі умови для виховання духовності забезпечують уроки розвитку звязного мовлення, під час яких дитина вчиться вільно, логічно, грамотно викладати свої думки, вчиться майстерності спілкування. Тільки від учителя залежить, який текст переказуватимуть, яку саме картину описуватимуть, про що писатимуть твір. Дуже добре, коли тематика завдань буде повязана з українськими традиціями, національною культурою, історією, з мистецтвом рідного краю. Дуже вдало підмітив Д. Павличко, що "життя людини... обчислюється й вимірюється тим, скільки перебуває вона в небесах духу, в небесах любові, в небесах творчого діяння, а не тим, скільки солі вона споживатиме і скільки зносить вона одежі. "

Я вважаю, що на кожному уроці мови слід відводити час для колективної творчості. За цей час учні складають твори-мініатюри, описи, розповіді, казки, оповідання...

Я вважаю, що кожен вчитель-словесник повинен прагнути виховати в учнів любов до рідного слова, розуміння того, що висока культура мовлення є свідченням якості думки, духовного багатства людини.

Розвиток звязного мовлення - один із розділів мовлення взагалі. Суть цієї роботи полягає в озброєнні учнів умінням виражати свої думки звязно в усній і писемній мовах.

Отже, звязне мовлення належить до складних явищ мови. Воно здійснюється у двох формах - усній і писемній. Усній формі властива інтонація, міміка, жести, певний темп...

На мою думку, уроки розвитку звязного мовлення необхідні у навчальному процесі школи з причин, що були вище сказані та багатьох інших.

Список литературы
М.Г. Стельмахович. Система роботи з розвитку звязного мовлення. - Київ, 1981 р.

Культура мови і культура в мові. - Київ, НВК ВО 1991.

Ж. "Українська мова і література" №4, 2001 р. ст. 24-35.

Ж. "Українська література" №5, 1999 р. ст. 52-55.

Ж. "Українська мова і література в школі" №2, 1999р. ст. 12-26.

Ж. "Дивослово" №11, 2001 р. ст. 29-60.

Д.А. Кобцев, І.Ф. Приходько. Розвиток звязного мовлення 5,6,7,8 кл. - Львів, 2001 р.

Л.Г. Кудрик. Українська мова. Розвиток звязного мовлення. - Львів, 1997 р.

С.Я. Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник, К.В. Ленець. Культура української мови. - Київ, "Либідь", 1990 р.

10. Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Серб енська, З. Терлак. Словник-довідник з культури української мови. - Київ, „Знання”, 2006 р.

11. О. Захарків „Політь бурян” Г. „Аудиторія” № 22. 1998 р.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?