Розвиток медицини у Львові в XIV–XVIII ст.: історіографія проблеми - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Спеціальність 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліниРобота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться 5 червня 2007 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.Однак досі маловивченою залишається проблема становлення регіональної медицини, повязана з розвитком таких її складових як санітарний благоустрій міста, харитативна опіка, медичне обслуговування львівян. Розгортання української історико-медичної науки потребує створення ґрунтовної деміфологізованої історії медицини не лише як частини загальної історії, але й як невідємної складової національної культури. Відсутність комплексних аналітичних досліджень з історіографії медичної справи Львова XIV-XVIII ст., потреба у пізнанні маловідомих подій минулого з метою їх практичного застосування в науці та індустрії туризму, необхідність запровадження курсу з історії регіональної медицини у навчальний процес медичних і гуманітарних вузів, намагання повніше розкрити притаманні самоврядному Львову соціокультурні явища визначили доцільність спеціального історіографічного дослідження з історії розвитку медичної справи пізньосередньовічного та ранньомодерного Львова і зумовили актуальність порушеної проблеми. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми “Західноукраїнські землі в епоху пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби”, над якою працює колектив кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. На XIX ст. припадає початковий етап дослідницьких пошуків у царині історії медицини загалом і Львова - зокрема; злам XX-XXI ст. є періодом методичного та концептуального оформлення вузькоспеціалізованої тематики - історії медицини Львова.З огляду на значну кількість видань з історії Львова загалом та історії медицини зокрема, а також виходячи з дослідницьких завдань дисертаційної теми, усі використані в роботі публікації поділено на шість груп: 1) бібліографічні видання з історії Львова та історії медицини; 2) історіографічні публікації, присвячені розвитку медицини Львова; 3) спеціальні розвідки з історії львівської медицини; 4) праці з історії медицини; 5) спеціальні та узагальнюючі дослідження з історії Львова; 6) видання з історії України, Польщі та країн Західної Європи. Найповніший перелік структурованих за відповідними розділами публікацій з історії (у тому числі - медицини) Львова зібрано в праці Ю. Наступну за ступінню важливості групу репрезентують спеціальні дослідження з історії медицини Львова - безпосередні носії відомостей про розвиток історичної думки з проблеми. З метою систематизації зібраного матеріалу останню поділено на три підгрупи: а) публікації, що характеризують санітарний благоустрій; б) дослідження, присвячені функціонуванню шпиталів; в)праці, що висвітлюють розвиток цехової (аптекарі, цирульники) і позацехової (лікарі) медицини. У 129 фонді ЦДІАУЛ (Ставропігійський інститут) збережено письмове звернення від 1587 р. єпископа Гедеона Балабана з закликом збирати кошти на будівництво Успенського комплексу зі шпиталем, а також датований 1592 р. дозвіл львівського старости Миколая Гербурта на будівництво чоловічого і жіночого шпиталів при монастирі Св. Онуфрія.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ