Розвиток медицини у Львові в XIV–XVIII ст.: історіографія проблеми - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИОфіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Гелей Степан Дмитрович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри історії України та політології кандидат історичних наук, доцент Козицький Андрій Михайлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри нової та новітньої історії Захист відбудеться 5 червня 2007 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, 2007. медицина історіографія цеховий місто У дисертації здійснено комплексне дослідження та простежено основні тенденції становлення історіографії медичної справи Львова XIV-XVIII ст. При аналізі стану наукового опрацювання дисертаційної теми зясовано особливості історіографії регіональної історії медицини, якій притаманні інформативно-констатуючий стиль написання наукових праць і практична відсутність публікацій інтерпретативного характеру.Однак досі маловивченою залишається проблема становлення регіональної медицини, повязана з розвитком таких її складових як санітарний благоустрій міста, харитативна опіка, медичне обслуговування львівян. Розгортання української історико-медичної науки потребує створення ґрунтовної деміфологізованої історії медицини не лише як частини загальної історії, але й як невідємної складової національної культури. Відсутність комплексних аналітичних досліджень з історіографії медичної справи Львова XIV-XVIII ст., потреба у пізнанні маловідомих подій минулого з метою їх практичного застосування в науці та індустрії туризму, необхідність запровадження курсу з історії регіональної медицини у навчальний процес медичних і гуманітарних вузів, намагання повніше розкрити притаманні самоврядному Львову соціокультурні явища визначили доцільність спеціального історіографічного дослідження з історії розвитку медичної справи пізньосередньовічного та ранньомодерного Львова і зумовили актуальність порушеної проблеми. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми “Західноукраїнські землі в епоху пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби”, над якою працює колектив кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. На XIX ст. припадає початковий етап дослідницьких пошуків у царині історії медицини загалом і Львова - зокрема; злам XX-XXI ст. є періодом методичного та концептуального оформлення вузькоспеціалізованої тематики - історії медицини Львова.З огляду на значну кількість видань з історії Львова загалом та історії медицини зокрема, а також виходячи з дослідницьких завдань дисертаційної теми, усі використані в роботі публікації поділено на шість груп: 1) бібліографічні видання з історії Львова та історії медицини; 2) історіографічні публікації, присвячені розвитку медицини Львова; 3) спеціальні розвідки з історії львівської медицини; 4) праці з історії медицини; 5) спеціальні та узагальнюючі дослідження з історії Львова; 6) видання з історії України, Польщі та країн Західної Європи. Найповніший перелік структурованих за відповідними розділами публікацій з історії (у тому числі - медицини) Львова зібрано в праці Ю. Наступну за ступінню важливості групу репрезентують спеціальні дослідження з історії медицини Львова - безпосередні носії відомостей про розвиток історичної думки з проблеми. З метою систематизації зібраного матеріалу останню поділено на три підгрупи: а) публікації, що характеризують санітарний благоустрій; б) дослідження, присвячені функціонуванню шпиталів; в)праці, що висвітлюють розвиток цехової (аптекарі, цирульники) і позацехової (лікарі) медицини. У 129 фонді ЦДІАУЛ (Ставропігійський інститут) збережено письмове звернення від 1587 р. єпископа Гедеона Балабана з закликом збирати кошти на будівництво Успенського комплексу зі шпиталем, а також датований 1592 р. дозвіл львівського старости Миколая Гербурта на будівництво чоловічого і жіночого шпиталів при монастирі Св. Онуфрія.