Розвиток міжтканинних відносин в серці щурів в ранньому онтогенезі - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТОК МІЖТКАНИННИХ ВІДНОСИН В СЕРЦІ ЩУРІВ В РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІДисертація присвячена питанням формування взаємодій між різними тканинними компонентами в складі міокарда лівого шлуночка серця щура. У роботі виявлений чіткий взаємозвязок між якісними виявами диференціювання сполучної тканини, рівнем енергетичного метаболізма і кількісними структурними характеристиками міокарда. Запропоноване в роботі поєднання кількісних морфологічних та гістохімічних методів надає можливість більш глибокого аналіза міжтканинних взаємовідносин в різних органах і тканинах. Ключові слова: серце, лівий шлуночок, онтогенез, кардіоміоцити, сполучна тканина, гемокапіляри. В работе выявлена отчетливая взаимосвязь между качественными проявлениями дифференцировки соединительной ткани, уровнем энергетического метаболизма и количественными структурными характеристиками миокарда.Давно оформлена думка про міокард як про багатотканинну систему, що містить кардіоміоцити, сполучну тканину, судинний ендотелій і нервові елементи, спричиняє собою необхідність деталізації і виділення особливостей міжтканинних взаємодій між цими структурними компонентами серцевої стінки. Роботи, які зявилися останнім часом, відображають молекулярно-біологічні особливості окремих клітинних популяцій міокарда, проте не формують загального уявлення про характер міжтканинних взаємодій в серці. Відомо, що позаклітинний матрикс відіграє важливу роль в реалізації міжклітинних і міжтканинних взаємодій в нормальному серці і при різних патологічних станах; проте дані про онтогенетичні перетворення складу аморфного компонента сполучної тканини на етапах диференціювання міокарда суперечливі і не повні. На наш погляд, в цей час лише комплексна оцінка полікомпонентної структурної системи міокарда в поєднанні з аналізом розвитку взаємозвязків між різнорідними системними елементами здатна адекватно вирішити питання про формування міжтканинних взаємовідносин в міокарді на етапах кардіогенеза. При цьому пучки мязових волокон, в яких пригнічена ферментативна активність кардіоміоцитів і капілярів поєднується зі зниженою щільністю упаковки колагена і клітин сполучноі тканини та підвищеною кількістю позаклітинного матрикса, що містить низькосульфатовані хондроітин-4-і хондороітин-6-сульфати та гіалуронову кислоту.У пренатальному періоді в міокарді лівого шлуночка серця щура в формуванні міжтканинних взаємовідносин виділяються два періоди. Перший період - йому відповідає ембріональний тип взаємодій - триває з 12-ї по 18-у добу ембріогенеза і відмічений наступними рисами: 1) існуванням чіткої зональності, повязаної з формуванням компактного, трабекулярного і губчастого міокарда, а потім - субендокардіальної, інтрамуральної і субендокардіальної зон; 2) наявністю гістохімічних і структурних градієнтів в межах ендокард-епікард; 3) певним звязком між гістохімічними й стереологічними характеристиками. Протягом першого періоду зони з підвищеним вмістом високосульфатованих глікозаміногліканів у позаклітинному матриксі ікомпактний міокард, субепікардіальна зона) мають високі значення стереологічних параметрів, що відображають рівень розвитку гістоструктури, і більш низькі показники енергетичного метаболізму. Зони зі зниженою кількістю дерматансульфата і підвищеною кількістю низькосульфатованих глікозаміногліканів ітрабекулярний міокард, субендокардіальна зона) мають низькі кількісні характеристики тканинної зрілості і підвищену активність ферментів енергетичного обміну. З 2-ї до 20-ї доби життя виділяються пучки мязових волокон, в яких знижена ферментативна активність кардіоміоцитів і капілярів поєднується з більш низькою щільністю упаковки колагена і клітин сполучноі тканини, підвищеною кількістю позаклітинного матрикса, що містить низькосульфатовані хондроітин-4-і хондороітин-6-сульфати та гіалуронову кислоту.