Сутність організаційних і економічних основ розвитку та ефективного функціонування м’ясопродуктового підкомплексу в ринкових умовах. Ефективність виробництва м’яса в різних господарських формуваннях підкомплексу та розробка напрямів її підвищення.
Розвиток мясопродуктового підкомплексу УкраїниМясопродуктовий підкомплекс України, який обєднує сільськогосподарських товаровиробників, мясопереробні підприємства і торговельні організації в межах функцій вирощування худоби та птиці, їх переробки і реалізації готової продукції, перебуває нині у кризовому стані. Негативні процеси, що мають місце в його функціонуванні, супроводжуються зменшенням обсягів виробництва продукції, скороченням чисельності поголівя тварин і зниженням їх продуктивності, а це в свою чергу впливає на ефективність мясної галузі та забезпеченість населення мясом, споживання якого зменшилося на одну особу з 68,2 кг у 1990 р. до 32,6 кг у 2002 р. Такий стан мясопродуктового підкомплексу потребує вжиття невідкладних заходів щодо вирішення організаційних питань розвитку, підвищення ефективності виробництва в усіх його ланках, зміни структури й збільшення обсягів виробництва мяса до рівня фізіологічної потреби людини, забезпечення формування експортного потенціалу, удосконалення цінової та податкової політики держави, а також економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками, мясопереробними підприємствами та торговельними організаціями. Проте недостатньо вивченими залишаються питання ролі держави у вирішенні проблем виходу підкомплексу з кризового стану, визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва мяса та мясопродуктів, економічного регулювання й удосконалення організаційно-економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками, мясопереробними підприємствами і торговельними організаціями, розробки і реалізації заходів щодо раціонального використання їх виробничого потенціалу, визначення необхідних обсягів виробництва та переробки мясної продукції з урахуванням необхідності забезпечення фізіологічних норм харчування, підвищення купівельної спроможності населення, експортних потреб. Дисертаційна робота виконувалася згідно з програмами науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН: «Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкових умовах» (1996-2000 рр.) та «Трансформація організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК» (2001-2005 рр.), науковими темами: «Розробити пропозиції по організації і розвитку інтегрованих господарських формувань, фермерських і підсобних господарств населення» (№0196U016301, 1996-2000 рр.), «Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян» (№0100U006520, 2000 р.), «Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу» (№0102U000259, 2001-2005 рр.).У звязку з цим нами пропонується обчислювати коефіцієнт спеціалізації субєктів господарювання з виробництва окремих видів мяса на різних рівнях управління: де Ксп - коефіцієнт спеціалізації; ВПСГ - валова продукція субєкта господарювання в натурі або співставних цінах; ВПСП - валова продукція району, області, природно-економічної зони, країни, з якими проводиться порівняння в натурі або співставних цінах; ПУСГ - площа сільськогосподарських угідь субєкта господарювання; ПУСП - площа сільськогосподарських угідь району, області, природно-економічної зони, країни, з якими проводиться порівняння. Тому в дисертаційній роботі акцентується увага на тому, що агропромислова інтеграція є закономірним, економічно обгрунтованим і соціально необхідним явищем, а економічні відносини учасників на всіх стадіях підприємництва, від виробництва до реалізації кінцевої продукції, мають бути взаємовигідними для всіх партнерів і забезпечувати дотримання закону вартості у визначенні цін на продукцію. В умовах ринку, коли ціну формують попит і пропозиція, орієнтиром є роздрібна ціна, тобто, знаючи її, можна загальний прибуток розподілити у цінах на продукцію по стадіях: виробництво - переробка - реалізація так, щоб забезпечити умови для одержання рівновеликих прибутків на авансований у виробництво капітал з урахуванням терміну його обороту, що характеризується показником норми прибутку. При середньому рівні затрат праці на вирощування 1 ц живої ваги великої рогатої худоби у 105 люд.-год. в Україні, 882 (9%) господарства, де цей показник становив 35 люд.-год., забезпечили у 2001 р. прибуткове ведення галузі на рівні 3,2%. У господарствах із середньодобовим приростом великої рогатої худоби понад 500 г. порівняно з господарствами, де отримано 100 г. приросту, собівартість центнера продукції у 2001 р. була у 3 рази нижча, а продуктивність праці у 4 рази вища.До складу мясопродуктового підкомплексу входять самостійні сільськогосподарські товаровиробники, що вирощують худобу та птицю, мясопереробні підприємства по їх переробці та торговельні організації, які незважаючи на повну юридичну та господарську самостійність в організаційному й економічному відношеннях, залежать один від одного. Споживання мяса і продуктів його переробки скоротилося в розрахунку на одну особу з 68,2 кг у 1990 р. до 32,6 кг у 2002 р.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
