Розвиток лексики офіційно-ділового стилю української мови на початку ХХ століття (1917–1933 рр.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано у відділі лексикології, лексикографії та національного корпусу української мови Інституту української мови НАН України. Захист відбудеться “13” листопада 2007 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 Інституту української мови НАН України (01001, м. Проведено семантико-функціональний аналіз лексики, зафіксованої в документах офіційно-ділового стилю зазначеного періоду. Здесь изложены взгляды на традиционное определение понятия стиль, а также на основные особенности официально-делового стиля; дана сравнительная характеристика исследуемого стиля в сопоставлении с другими функциональными разновидностями; освещен вопрос развития украинской лексикографии и украинской научной терминологии начиная с 60-тых годов ХІХ века и оканчивая 30-ыми годами ХХ века. В составе лексики официально-делового стиля украинского языка исследуемого периода по функциональным признакам выделены такие достаточно четкие ряды: 1) общеязыковая лексика и фразеология; 2) полутермины и термины различных отраслей науки и производства; 3) деловая лексика.Особливо це стосується часу становлення цього стилю в новій українській мові, тобто періоду від березня 1917 року до початку 1930-х рр. (далі - період 1917-1933 рр.), коли українська мова стала виконувати різноманітні функції в діяльності різних форм української державності та в період українізації 20-х-початку 30-х рр. Лексика офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови була обєктом аналізу таких дослідників, як М. А. Але в цілому лексика офіційно-ділового стилю нової української літературної мови, зокрема періоду його становлення, особливо на матеріалі архівних документів і документів службового користування, лишається поза належною увагою дослідників. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу офіційно-ділових текстів періоду 1917-1933 рр. визначити: а) семантичні та функціональні особливості лексичних одиниць ділового стилю в досліджуваних документах; б) подальшу долю цих слів в українській літературній мові; в) характерні тенденції та закономірності формування лексики ділового стилю української мови. зясувати соціально-історичні та культурно-мовні передумови становлення офіційно-ділового стилю української мови;Перший розділ “Теоретичні аспекти дослідження офіційно-ділового стилю української мови” присвячено аналізові розвитку офіційно-ділового стилю нової української літературної мови. До першої ТГЛ належать слова, що позначають поняття законності та порядку, зокрема, такі підгрупи: 1) назви понять правотворчості та законодавства: дія, закон, звід (законів), кодекс законів, право, правосуддя, сила, чинність та інші. Слова дія, сила, чинність розрізнялися за вживанням у різних словосполученнях: лексема чинність, передаючи значення “наявність юридичної сили”, вживалася там, де виконання закону обовязкове, пор.: набирати (набрати, набувати, набути) чинності, тобто ставати законним, чинним: Міжнародна конвенція набула чинності; Постанова суду набрала чинності; слово сила вживалося у значенні “дієвість”, пор.: утратити силу, зворотна сила закону, мати юридичну силу: “Гетьман стверджує закони й без його санкції ніякий закон не може мати сили”; 2) назви понять правознавства: маєткове право, право на майно, правник, правознавець, юрист, юстиція та ін.; 3) слова, повязані з системою прав, свобод і обовязків громадян: громадянин, обовязок, рівноправний та ін. Основу цієї підгрупи становлять слова, успадковані здавна (законник, суд, суддя, управа, уряд). Частина з них активно функціонує без семантичних змін (канцелярист, кат, нотарій, писар, право, суд, суддя,), інші вживаються з новим значенням (розправа, уряд, трибунал); наприклад, лексема розправа означала “розгляд якої-небудь справи повноважним органом, а також рішення цього органу”; тепер це “фізичне або моральне покарання за що-небудь”; 3) діяльність слідчих і судових органів: арешт, вина, випитування, доводимість (злочину), допит, досвід, зізнання, обвинувачення, обслід, обстеження, обшук, очна ставка, розшук, судити, трус (трусанина), наприклад: “...Робити обшукування й арешт в будинку без згоди його господаря можливо не інакше, як у випадках і в порядку, означених законом”.До специфічних рис офіційно-ділового стилю належать: офіційність, обєктивність, точність, логічність, традиційність, чіткість, ясність, стислість, стриманість. Передумовами для становлення та розвитку офіційно-ділового стилю української мови в досліджуваний період було розширення сфер функціонування української мови разом з подальшим збагаченням її лексичної системи, унормуванням та упорядкуванням термінології і жанровим розширенням. У складі лексики офіційно-ділової мови за функціональними ознаками виділено такі досить виразні ряди: 1) загальномовна, або міжстильова, лексика та фразеологія; 2) напівтерміни і терміни різних галузей науки і виробництва; 3) власне ділову - стилістично марковану - лексику та фразеологію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ