Розвиток лексики офіційно-ділового стилю української мови на початку ХХ ст. (1917–1933 рр.) - Автореферат

Розвиток лексики офіційно-ділового стилю української мови на початку ХХ ст.Особливо це стосується часу становлення цього стилю в новій українській мові, тобто періоду від березня 1917 року до початку 1930-х рр. (далі - період 1917-1933 рр.), коли українська мова стала виконувати різноманітні функції в діяльності різних форм української державності та в період українізації 20-х-початку 30-х рр. Лексика офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови була обєктом аналізу таких дослідників, як М.А. Але в цілому лексика офіційно-ділового стилю нової української літературної мови, зокрема періоду його становлення, особливо на матеріалі архівних документів і документів службового користування, лишається поза належною увагою дослідників. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу офіційно-ділових текстів періоду 1917-1933 рр. визначити: а) семантичні та функціональні особливості лексичних одиниць ділового стилю в досліджуваних документах; б) подальшу долю цих слів в українській літературній мові; в) характерні тенденції та закономірності формування лексики ділового стилю української мови. зясувати соціально-історичні та культурно-мовні передумови становлення офіційно-ділового стилю української мови;Перший розділ «Теоретичні аспекти дослідження офіційно-ділового стилю української мови» присвячено аналізові розвитку офіційно-ділового стилю нової української літературної мови. До першої ТГЛ належать слова, що позначають поняття законності та порядку, зокрема, такі підгрупи: 1) назви понять правотворчості та законодавства: дія, закон, звід (законів), кодекс законів, право, правосуддя, сила, чинність та інші. Слова дія, сила, чинність розрізнялися за вживанням у різних словосполученнях: лексема чинність, передаючи значення «наявність юридичної сили», вживалася там, де виконання закону обовязкове, пор.: набирати (набрати, набувати, набути) чинності, тобто ставати законним, чинним: Міжнародна конвенція набула чинності; Постанова суду набрала чинності; слово сила вживалося у значенні «дієвість», пор.: утратити силу, зворотна сила закону, мати юридичну силу: «Гетьман стверджує закони й без його санкції ніякий закон не може мати сили»; 2) назви понять правознавства: маєткове право, право на майно, правник, правознавець, юрист, юстиція та ін.; 3) слова, повязані з системою прав, свобод і обовязків громадян: громадянин, обовязок, рівноправний та ін. Частина з них активно функціонує без семантичних змін (канцелярист, кат, нотарій, писар, право, суд, суддя,), інші вживаються з новим значенням (розправа, уряд, трибунал); наприклад, лексема розправа означала «розгляд якої-небудь справи повноважним органом, а також рішення цього органу»; тепер це «фізичне або моральне покарання за що-небудь»; 3) діяльність слідчих і судових органів: арешт, вина, випитування, доводимість (злочину), допит, досвід, зізнання, обвинувачення, обслід, обстеження, обшук, очна ставка, розшук, судити, трус (трусанина), наприклад: «…Робити обшукування й арешт в будинку без згоди його господаря можливо не інакше, як у випадках і в порядку, означених законом». Пізніше, після 1923 р., можна натрапити й на такі лексеми: посол і посланник, наприклад: Посол (Надзвичайний та Повноважний Посол), Посланник (Надзвичайний Посланник та Повноважний Міністр), повірений у справах (постійно повірений у справах та тимчасово повірений у справах) тощо.