Розвиток легкої промисловості України - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТАТак, в Україні широко відомі торгові марки таких швейних підприємств як “Трембіта”(м.Чернівці), “Маяк”(м.Львів), “Володарка”(м.Вінниця); трикотажних - “Лутри”(м.Луганськ), “Україна”(м.Житомир); з виготовлення взуття - “Оріль”(м.Дніпропетровськ), “Лугань”(м.Луганськ) та ін.Творчі працівники цих підприємств працюють з метою своєчасного втілення у своїх розробках найновіших тенденцій світової моди. За даними Держкомстату України, легка промисловість налічує 4376 підприємств, в тому числі малих підприємств-3249. Зростання виробництва товарів легкої промисловості (у складі товарів народного споживання) спостерігалось майже у всіх областях України і в середньому становило 116,8%, за винятком Івано-Франківської області (97,7%), Харківської - (96,5), Херсонської (81,6%). За даними Держкомстату України, за 7 місяців 2002 року обсяг продукції у діючих цінах становив 1210,7 млн.грн.(в тому числі по текстильній промисловості - 351,2 млн.грн; виробництву готового одягу і хутра - 498,1 млн.грн., виробництву шкіри, галантерейних виробів із шкіри, дорожніх виробів і взуття - 361,4 млн.грн. Індекси обсягів виробництва за цей період становлять по легкій промисловості 100%, в тому числі за підгалузями - 101,1; 100,5; 97,6%.Текстильна промисловість України почала розвиватись ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. Деяке пожвавлення ії розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові у Києві,Полтаві, Одесі, Житомирі, а згодом великі бавовняні комбінати у Херсоні і Тернополі, камвольно-суконний - у Чернігові, Дарницький (Київ) шовковий комбінат, Житомирський і Рівненський льонокомбінати, бавовнянопрядильні фабрики у Києві та Львові. Для хутрового виробництва дореволюційного періоду характерними були вкрай низький ступінь промислового розвитку. Харків історично є першим центром галузі, де була збудована велика Укрхутрофабрика, яка після війни була розширена і реконструйована, здійснювалась інтенсифікація виробництва і перебудова його на новий асортимент вироблюваної продукції. Легка промисловість тісно повязана із сільським господарством на стадіях первинної обробки сировини та з машинобудуванням й хімічною промисловістю, які постачають їй устаткування, барвники тощо.У галузевій структурі легкої промисловісті за кількістю промислово-виробничого персоналу, вартістю товарної продукції та основних фондів провідне місце посідає текстильна промисловість. Її підприємства виробляють продукцію з рослинної (бавовна, льон, коноплі, джут), тваринної (вовна, кокони шовкопряда) і хімічної (синтетичні та штучні волокна) сировини. Завдяки цьому Україна може забезпечити свою бавовняну промисловість на 70% власною сировиною і на стільки ж відсотків знизити собівартість виробництва тканини. Бавовняні тканини та інші вироби з бавовни виробляються у Херсоні, Тернополі, Донецьку, Полтаві, Києві, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві, Радомишлі, Миколаєві; більша частина виробляється на трьох комбінатах - Херсонському, Донецькому, Тернопільському. Тут здійснюється первинна обробка вовни, виготовляються пряжа і тканини та вироби з неї.Друге місце в структурі легкої промисловості займає швейна промисловість: понад 1/3 обсягу валової продукції легкої промисловості. У ній зайнято майже половина працівників легкої промисловості. У цьому районі розміщено найбільший територіальний згусток швейної промисловості - Київський, що включає такі спеціалізовані підприємства, як виробниче обєднання "Україна" (жіночі пальта), ім.Горького (чоловічі костюми по ліцензії французької фірми "Вестра-Юніон"), ім.Смирнова-Ласточкіна, обєднання "Каштан" (чоловічі сорочки), "Юність" (дитячий асортимент), обєднання "Спецодяг". Якісну продукцію, що користується попитом покупців, випускають виробничі обєднання "Маяк" (Львів), "Трембіта" (Чернівці), ім.Володарського (Вінниця), ""Зоря" (Дрогобич), швейні фабрики у Тернополі, Рівному, Ужгороді, Івано-Франківську, Бердичеві, Камянець-Подільському та інших містах.Хутрова промисловість - галузь легкої промиловості, що переробляє різноманітні види хутрової і овчинної сировини і виробляє хутряні вироби. З хутра виробляється теплий одяг - жіночі і дитячі хутряні пальта, одяг з верхом із тканин на хутряній підкладці, головні убори, рукавиці, національний одяг тощо. Хутрова промисловість випускає вироби, які є прикрасою жіночого туалету - палантини, а також побутові хутряні вироби - килими, ковдри, спальні мішки, сувеніри. На підприємствах хутрової промисловості України використовують шкури каракулю, одержаного від забою ягнят каракульських порід; смушки-шкурки ягнят українських і молдавських смушково-молочних овець ; мерлушка (шкурки ягнят чубововняних порід овець). Із шубної" овчини виробляють вироби з шкірою ззовні (дублянки, кожухи тощо), а з хутряної - жіночі і дитячі шуби, у яких хутро знаходиться ззовні із смушки і теплушки виробляють х

Зміст

Передмова

1. Легка промисловість. Рівень її розвитку

2. Історія розвитку легкої промисловості

3. Принципи та фактори розміщення легкої промисловості

4. Склад та розміщення легкої промисловості

4.1 Текстильна промисловість

4.2 Швейна промисловість

4.3 Хутрова промисловість

4.4 Шкіряно-взуттєва промисловість

4.5 Виробництво галантерейних виробів

4.6 Легка промисловість Луганська і Луганської області

5. Територіальна організація виробництва

6. Проблеми легкої промисловості

7. Перспективи розвитку легкої промисловості

Висновки

Список використаної літератури