Дослідження сутності та видів лізингу як багатофакторного процесу формування і відновлення техніко-технологічного потенціалу підприємства. Визначення сучасного стану та напрямів розвитку аграрних підприємств України як потенційних лізингоодержувачів.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукВирішити проблему відновлення техніко-технологічного потенціалу за рахунок власних коштів аграрні підприємства не в змозі. Світова практика свідчить, що одним з ефективних інструментів інвестиційної політики, у тому числі й фактором розвитку аграрних підприємств, є лізинг. Визнаючи безсумнівний внесок названих учених і практиків у розробку питань розвитку й використання лізингу як інструменту оновлення матеріально-технічної бази аграрних підприємств, слід зазначити, що багато проблем вимагає подальшого дослідження у звязку з розширенням масштабів лізингової діяльності. Зокрема, залишаються недостатньо дослідженими питання сутності лізингу і його місця на ринку інвестиційних послуг, особливостей функціонування лізингових відносин в АПК, становлення оптимальних форм організації лізингу, а також організаційного забезпечення лізингової діяльності аграрних підприємств. У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження сучасного стану й аналіз тенденцій розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств); розрахунковий, порівняльний і графічний (порівняння лізингу з іншими формами матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств); економіко-математичний (моделювання потоку коштів лізингоодержувача по лізингу); розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка шляхів активізації та напрямів розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств) тощо.У першому розділі “Теоретичні засади розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств” уточнено сутність лізингу, визначено його місце в інвестиційній діяльності аграрних підприємств, досліджено теоретичні основи та принципи лізингової діяльності, а також проаналізовано світовий досвід розвитку лізингової діяльності і визначено особливості його використання в Україні. Діапазон таких визначень досить широкий: від спрощеного поняття, коли лізинг трактується як угода, за якою одна сторона здає іншій в лізинг майно за встановлену плату, до більш складного, що включає в себе всі елементи кредитних, інвестиційних, торгових, страхових та інших операцій. Для диференціації видів лізингу застосовуються різні критерії: форма організації операції, тривалість відносин, обсяг обовязків сторін, особливості обєктів лізингу, склад учасників операції та ін. Загалом розповсюдження лізингових операцій у розвинених країнах світу повязане з наступними перевагами: застосування такого прийому, як диференціація термінів оренди, і у звязку з ними пільгового кредитування; розмежування справжнього лізингу і покупки за допомогою лізингу; законодавство, що сприяє створенню умов, при яких приватним особам стає більш вигідно вкладати свій капітал у придбання машин і устаткування та здавати його в лізинг; активна участь у лізинговому бізнесі банків; законодавчо забезпечений ефективний механізм повернення власності; обєднання лізингових компаній у національні асоціації, що здійснюють координацію їхньої діяльності; вихід лізингу на міжнародний рівень зі створенням асоціацій за регіональною ознакою на базі національних асоціацій. У другому розділі “Сучасний стан і тенденції розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств в Україні” висвітлено сучасний стан аграрних підприємств, як потенційних лізингоодержувачів, визначено особливості і тенденції розвитку лізингової діяльності в аграрному секторі, проведено порівняльний аналіз існуючої форми організації лізингу з іншими способами матеріально-технічного забезпечення.У дисертації висвітлено теоретико-методичні положення і практичні рекомендації щодо розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств в Україні. Виходячи з цього, сформульовано більш точне тлумачення лізингу, як багатофакторного процесу, що включає сукупність інвестиційних, фінансово-кредитних і орендних відносин, які виникають між прямими і непрямими їхніми учасниками в умовах, коли в одних зявляється необхідність придбати, а в інших - можливість надати послуги інвестиційного, кредитного і майнового характеру, що забезпечують формування і відновлення техніко-технологічного потенціалу підприємства. Таке трактування поняття лізингу дає можливість розглядати його не тільки як наукову категорію, а й розуміти його практичну цінність для всіх учасників лізингових відносин.