Дослідження сутності та видів лізингу як багатофакторного процесу формування і відновлення техніко-технологічного потенціалу підприємства. Визначення сучасного стану та напрямів розвитку аграрних підприємств України як потенційних лізингоодержувачів.
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукВирішити проблему відновлення техніко-технологічного потенціалу за рахунок власних коштів аграрні підприємства не в змозі. Світова практика свідчить, що одним з ефективних інструментів інвестиційної політики, у тому числі й фактором розвитку аграрних підприємств, є лізинг. Визнаючи безсумнівний внесок названих учених і практиків у розробку питань розвитку й використання лізингу як інструменту оновлення матеріально-технічної бази аграрних підприємств, слід зазначити, що багато проблем вимагає подальшого дослідження у звязку з розширенням масштабів лізингової діяльності. Зокрема, залишаються недостатньо дослідженими питання сутності лізингу і його місця на ринку інвестиційних послуг, особливостей функціонування лізингових відносин в АПК, становлення оптимальних форм організації лізингу, а також організаційного забезпечення лізингової діяльності аграрних підприємств. У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження сучасного стану й аналіз тенденцій розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств); розрахунковий, порівняльний і графічний (порівняння лізингу з іншими формами матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств); економіко-математичний (моделювання потоку коштів лізингоодержувача по лізингу); розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка шляхів активізації та напрямів розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств) тощо.У першому розділі “Теоретичні засади розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств” уточнено сутність лізингу, визначено його місце в інвестиційній діяльності аграрних підприємств, досліджено теоретичні основи та принципи лізингової діяльності, а також проаналізовано світовий досвід розвитку лізингової діяльності і визначено особливості його використання в Україні. Діапазон таких визначень досить широкий: від спрощеного поняття, коли лізинг трактується як угода, за якою одна сторона здає іншій в лізинг майно за встановлену плату, до більш складного, що включає в себе всі елементи кредитних, інвестиційних, торгових, страхових та інших операцій. Для диференціації видів лізингу застосовуються різні критерії: форма організації операції, тривалість відносин, обсяг обовязків сторін, особливості обєктів лізингу, склад учасників операції та ін. Загалом розповсюдження лізингових операцій у розвинених країнах світу повязане з наступними перевагами: застосування такого прийому, як диференціація термінів оренди, і у звязку з ними пільгового кредитування; розмежування справжнього лізингу і покупки за допомогою лізингу; законодавство, що сприяє створенню умов, при яких приватним особам стає більш вигідно вкладати свій капітал у придбання машин і устаткування та здавати його в лізинг; активна участь у лізинговому бізнесі банків; законодавчо забезпечений ефективний механізм повернення власності; обєднання лізингових компаній у національні асоціації, що здійснюють координацію їхньої діяльності; вихід лізингу на міжнародний рівень зі створенням асоціацій за регіональною ознакою на базі національних асоціацій. У другому розділі “Сучасний стан і тенденції розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств в Україні” висвітлено сучасний стан аграрних підприємств, як потенційних лізингоодержувачів, визначено особливості і тенденції розвитку лізингової діяльності в аграрному секторі, проведено порівняльний аналіз існуючої форми організації лізингу з іншими способами матеріально-технічного забезпечення.У дисертації висвітлено теоретико-методичні положення і практичні рекомендації щодо розвитку лізингової діяльності аграрних підприємств в Україні. Виходячи з цього, сформульовано більш точне тлумачення лізингу, як багатофакторного процесу, що включає сукупність інвестиційних, фінансово-кредитних і орендних відносин, які виникають між прямими і непрямими їхніми учасниками в умовах, коли в одних зявляється необхідність придбати, а в інших - можливість надати послуги інвестиційного, кредитного і майнового характеру, що забезпечують формування і відновлення техніко-технологічного потенціалу підприємства. Таке трактування поняття лізингу дає можливість розглядати його не тільки як наукову категорію, а й розуміти його практичну цінність для всіх учасників лізингових відносин.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы