Розвиток концепції національної безпеки і оборони України в програмних документах українських політичних партій в період 1992 – 2009 рр. (воєнно-історичний аспект) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії, теорії та практики культури Національного університету „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор Сухий Олексій Миколайович, професор кафедри новітньої історії України, Львівський національний університет ім. Захист відбудеться 21 травня 2010 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Національному університеті „Львівська політехніка” (м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” (м.У сучасних геополітичних умовах питання національної безпеки для України набуває надзвичайно гострої ваги. Критично-порівняльний, хронологічно-історичний, воєнно-політичний аналізи і дослідження глибини відображення проблем національної безпеки в партійних програмах мають практичну цінність для процесу державотворення. Дане наукове дослідження присвячене воєнно-історичній розвідці розвитку концепції національної безпеки та оборони української держави, воєнно-політичному обґрунтуванню шляхів її забезпечення, в тому числі через державотворчу діяльність українських політичних партій в період 1992-2009 рр. Отримані результати наукового дослідження, аналіз попереднього історичного досвіду допоможуть здійснити експертно-аналітичний супровід практичного втілення процесу забезпечення національної безпеки та оборони України через програмні документи провідних українських партій з подальшою їх реалізацією у законодавчих актах. Мета і завдання дослідження полягає у критично-порівняльному і воєнно-історичному аналізах, дослідженні практичного використання партійних програм впливових українських політичних партій для забезпечення національної безпеки та оборони, їх безпосередньої участі у розробці доктрин, концепції, стратегії, законів з цього питання. Для більш глибокого воєнно-історичного аналізу і логічного викладення матеріалу слід було вирішити і низку підзавдань: проаналізувати стан наукового вивчення проблеми та джерельне забезпечення теми; охарактеризувати діючу структуру національної безпеки та оборони України; дослідити рівень громадсько-політичного забезпечення стану національної безпеки і оборони України; оцінити стан законодавчого забезпечення реалізації концепції національної безпеки; визначити базові індикатори-показники (критерії оцінки) національної безпеки за міжнародними стандартами; проаналізувати повноту та якість представлення національних інтересів в діючих міжнародних системах колективної безпеки; провести порівняльно-критичний аналіз історичного досвіду зарубіжних країн у процесі воєнно-політичного забезпечення національної безпеки через реалізацію партійних програмних намірів в процесі державотворчої діяльності впливовими політичними партіями; проаналізувати стан конституційного забезпечення національної безпеки і оборони у провідних країнах світу; систематизувати партійні політичні концепції по забезпеченню національної оборони і безпеки України; провести історичне дослідження досвіду країн Центрально-Східної Європи по вирішенню питання національної безпеки і оборони після розпаду Організації Варшавського договору (ОВД), вплив їх суспільно-політичних відносин на цей процес; виділити сучасні внутрішні та зовнішні небезпеки та загрози для України, наявність конфліктів, викликів, ризиків; визначити пріоритетні напрямки у забезпеченні національної безпеки і оборони.У першому розділі - “Історіографія та джерельна база дослідження”, який складається з двох підрозділів: „Науковці-дослідники з питань національної безпеки і оборони” та „Законодавче забезпечення національної безпеки і оборони України у новітній період”, розглянуто і проаналізовано сучасний стан наукової розробки та джерельну базу проблеми (монографії, рукописи, підручники, наукові статті, законодавчі акти). У своєму науковому збірнику „Механізми стратегічного програмно-цільового планування розвитку структур безпеки і оборони України” Горбулін В.П. висвітлює актуальні проблеми реалізації завдань реформування та розвитку структур безпеки і оборони України у контексті її євроатлантичної інтеграції. Шевцов, дослідивши відповідність стратегії та концепції дійсному стану національної безпеки, вплив ступеня можливої участі України в НАТО на стан воєнно-політичної захищеності країни, якість розробки нових документів з питань національної безпеки, можливість створення недержавного забезпечення системи національної безпеки і оборони, добротність державного контролю і управління системою національної безпеки, ступінь сформованості національних інтересів, цілісність концепції національної безпеки у політичній думці, якість обґрунтування ключових понять і категорій, участь партій і громадських організацій у забезпеченні національної безпеки, роль зовнішньополітичних механізмів у забезпеченні національних інтересів, вказали автору на правильність вибраної теми та її актуальність.

Основний зміст дисертації