Дослідження стану засвоєння молодшими школярами частин мови у практиці шкільного навчання. Обґрунтування психолого-педагогічних та методичних передумов формування у молодших школярів умінь використовувати частини мови в усному і писемному мовленні.
При низкой оригинальности работы "Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розвязана. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи - частини мови - найчастіше покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним. Послідовне застосування різнорідних критеріїв класифікації дає можливість виділити чотири частини мови - іменник, дієслово, прикметник і прислівник. Робота над розділом «Морфологія» зводиться до вивчення частин мови. Вивчення частин мови в початкових класах має на меті ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівник і прийменник; усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дії і відповідає на певне питання; засвоєння форм словозміни, передбачених програмою частин мови; засвоєння орфографічних правил, таких, як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо; розвиток усного і писемного мовлення учнів шляхом збагачення їх словника новими іменниками, прикметниками чи дієсловами, уточнення змісту окремих слів, розвитку уміння добирати слова для передачі своїх думок; зясування синтаксичної функції частини мови.
Вывод
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розвязана. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи - частини мови - найчастіше покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним. Усі частини мови належать до єдиної лексико-граматичної системи, між одиницями якої існують певні взаємовідношення і тісні взаємозвязки. Ці закономірні взаємозвязки виявляються передусім у взаємопереходах і перетвореннях однієї частини мови в іншу. Частини мови як класи слів виразно відображають складну взаємодію лексики і граматики. Постійна спрямованість граматики на лексику уможливлює функціонування мови і її взаємоповязаних ярусів у процесі мовленнєвої реалізації. Послідовне застосування різнорідних критеріїв класифікації дає можливість виділити чотири частини мови - іменник, дієслово, прикметник і прислівник. Саме ці частини мови виступають як незаперечні.
Взаємоповязане вивчення компонентів мовної системи - це одна із визначальних умов шкільного навчання. Нині особливої уваги набули обґрунтування, відображення в програмах та реалізація в навчально-методичних комплексах ідеї міжрівневих мовних звязків. Структуру початкового курсу української мови побудовано за принципом змістового узагальнення. Аналіз діючих підручників з української мови для 1-4 класів свідчить, що основну увагу в роботі над словом у них спрямовано на опрацювання окремих граматичних категорій. Робота над розділом «Морфологія» зводиться до вивчення частин мови.
У початковій школі діти ознайомлюються з усіма основними частинами мови. Вивчення частин мови в початкових класах має на меті ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівник і прийменник; усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дії і відповідає на певне питання; засвоєння форм словозміни, передбачених програмою частин мови; засвоєння орфографічних правил, таких, як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо; розвиток усного і писемного мовлення учнів шляхом збагачення їх словника новими іменниками, прикметниками чи дієсловами, уточнення змісту окремих слів, розвитку уміння добирати слова для передачі своїх думок; зясування синтаксичної функції частини мови.
У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу, оскільки деякі граматичні поняття (іменник, прикметник, дієслово) формуються протягом усіх чотирьох років навчання дітей у школі. Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем. Ця робота складається з таких компонентів, як сприймання окремих однорідних мовних явищ, абстрагування, виділення істотних для даної групи явищ ознак, узагальнення їх у спеціальному слові-терміні. Процес формування граматичних понять умовно можна поділити на чотири етапи. Перший етап формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття. Другий етап формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні звязків між ними та у введенні терміна. Третій етап формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і звязків між ними. Четвертий етап формування граматичних понять полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування знань.
Експериментальне дослідження особливостей реалізації принципу наступності при вивченні частин мови в 3-х класах мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. При визначенні й формуванні системи експериментальних завдань ми враховували, що теоретичних відомостей учні початкових класів отримують мало (це програмовий матеріал наступних класів), а частини мови вивчають на основі практичних вправ у звязку з засвоєнням знань за програмою з української мови. Тому реалізація принципу наступності при вивченні частин мови в початкових класах повязувалася з усією системою навчання дітей у школі. Реалізація принципу наступності при вивченні частин мови в початкових класах відбувалася у процесі поступової подачі знань у процесі ознайомлення учнів з іменником, дієсловом, прикметником, займенником, числівником, прислівником, прийменником.
Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні частин мови у початкових класах. Якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу. Виявлення ефективності дослідження повязувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою пропонованих вправ, завдань та видів роботи. Відповідно до даних типів умінь ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення особливостей реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах. Таким чином, цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань, повязаних з опрацюванням частин мови, здатне забезпечити реалізацію принципу наступності у процесів навчання української мови молодших школярів.
Список литературы
1. Абрамова Е.В. Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. - 1989. - №11. - С. 65-67.
2. Асіїв Л.В. До вивчення морфологічних явищ у системі формотворення прикметників // Мовознавство. - 1997. - №2-3. - С. 61-67.
3. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.
4. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.
5. Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови: Морфологія: Підручник. - К.: Либідь, 1993.
6. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С. 95-98.
7. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 48-51.
8. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Основи, 1997. - 127 с.
9. Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. - 1997. - №12. - С. 36-41.
10. Богуш А.М. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 328 с.
11. Бондаренко Г. Уроки читання і мови як засіб розумового виховання молодших школярів // Поч. школа - 1999. - №5 - с. 51-53
12. Бородич А.М. Методика развития речи детей. - М.: Просвещение, 1981. - 255 с.
13. Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови: методика уроку української мови у 2 класі // Початкова школа. - 2005. - №3. - C. 9-10.
14. Варемус К.І. Пізнавальні завдання для учнів початкових класів // Поч. школа - 1999. - №8. - с. 53-56
15. Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - №9. - С. 12-15.
16. Васильківська С.В. Навчити вчитися, або як допомогти молодшому школяреві в навчанні // Поч. школа. - 1994. - №6. - С. 10-12.
17. Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.
18. Вашуленко М.С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 2-5.
19. Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. - 1988. - №6. - С. 9-14.
20. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.
21. Вивчення української мови у 2-3 класах: Збірник статей / Упор. О.І. Мельничайко. - К.: Рад. школа - 1984. - 104 с.
22. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. - К.: Пульсари, 2004. - 398 с.
23. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К.: Либідь, 1989. - 236 с.
24. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
25. Вовк А. Узагальнений урок з теми «Прикметник» // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 31-34.
26. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. - 576 с.
27. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. - 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник / Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов С.І. - К.: Вища школа, 1989.
28. Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Основи, 1994.
29. Горбунцова Т.Ю.Цікаві вправи та ігри на уроках української мови у початкових класах. - К.: Рад. школа, 1996. - 120 с.
30. Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. - К., 1976. - 96 с.
31. Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. - Івано-Франківськ: Плай, 1995. - 208 с.
32. Грищенко А. Частини мови у структурі словосполучення і речення // Українська мова і література в школі. - 1986. - №7. - С. 39-45.
33. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.
34. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Радянська школа, 1964. - 336 с.
35. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.
36. Дубовик С.Г. Прийоми розрізнення відмінків іменника // Початкова школа. - 1996. - №7. - С. 6-10.
37. Ільїна З.І. Вивчення розділу «Частини мови» у 2 класі / Вивчення української мови у 2-3 класі. - К., 1984. - С. 72-83.
38. Казнадзей К. Прикметник: [Методичні рекомендації] // Початкова школа. - 1987. - №11. - С. 66-74.
39. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 14-16.
40. Костишин Н. Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки // Українська мова та література. - 2005. - №36. - С. 17-18.
43. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія, Ч. 2. / Ред. Л.П. Головняк. - К.: Видавництво Київського університету, 1964. - 157 с.
44. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 143 с.
45. Лазаренко Н. Збагачення словника молодших школярів прикметниками // Початкова школа. - 1999. - №1. - С. 14-17.
47. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа. - 1974. - 356 с.
48. Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. - К.: Ірпінь, 1997. - 408 с.
49. Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі: Посібник для викладачів української мови та студентів факультету мови і літератури педагогічних інститутів. - К.: Радянська школа, 1962. - 135-141, 206-227.
50. Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. - К.: Рад. школа, 1982. - 216 с.
51. Методика викладання української мови / За ред. С.І. Дорошенка. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: Вища школа, 1992. - С. 160-164, 350-359.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
