Розвиток хрящової тканини в онтогенезі безхвостих - Курсовая работа

Першими розблоковуються гени, що зумовлюють здатність клітини до проліферації і регулюють загальний метаболізм клітин. В міру того, як продовжується дроблення і зародок вступає в стадію гаструляції, починають активізуватися перші тканино специфічні гени. В різних клітинах і в різні фази розвитку одні гени можуть функціонувати, а інші - бути заблокованими. Диференціюванням називається процес, в результаті якого клітина стає спеціалізованою. Основна теза молекулярної диференціації полягає у тому, що клітинна диференціація ґрунтується на синтезі специфічних білків, тобто клітини, що диференційовані в різних напрямках, різняться між собою за одним специфічним білком - послідовністю амінокислот білкової молекули.Залежно від переважання колагенових чи еластичних волокон і розвитку основної речовини розрізняють гіаліновий, еластичний і волокнистий хрящі. Матрикс і хондроцити являють собою єдине ціле в будові та функціональному відношенні - хондроцити продукують матрикс, матрикс забезпечує підтримку фенотипу хондроцита. У складі протеогліканів хряща знаходяться гігантські макромолекулярні комплекси, побудовані з гіалуронової кислоти. Хондроцити другого типу становлять основну масу хондроцитів діаметром до 20 мкм і характерні для кожного різновиду гіалінового хряща, мають низьке ядерно-цитоплазматичне співвідношення, підвищений вміст РНК та гранулярної ендоплазматичної сітки й комплексу Гольджі, які забезпечують утворення та виділення протеогліканів й глікозаміногліканів. Клітини мезенхіми, які оточують хрящ, що розвивається, Клітини мезенхіми, які оточують хрящ, що розвивається, залишаються щільно упакованими, із них утворюється порівняно щільна оболонка - охрястя (перихондр).Подібні порівняння можуть допомогти глибше зрозуміти механізми структурного формування суглобного хряща і зясувати спірними питання, що залишаються до цих пір, про джерела його самозаповнення і трофіки. В другому випадку маємо справу зі збереженої з боку суглоба і периферичною частиною хрящового епіфіза, що перейшла в дефінітивне, стан, що прийняв форму і функцію самостійного компонента - суглобного хряща. При цьому як у закладках коротких кіст, так і в епіфізах довгих кіст процес заміщення кістою не поширюється на саму периферичну частину суглобного кінця; вона зберігається протягом всього життя індивіда у вигляді хрящового покриття - суглобного хряща. При досить обмеженій загальній масі (товщина суглобного хряща виміряється в міліметрах) на гістологічному зрізі суглобного хряща чітко виступає зональний поліморфізм хондроцитів, що на різній глибині залягання відрізняються між собою по обсязі, формі, репродуктивними властивостями, щільністю розподілу в матриксе, ознаками ультраструктурної організації, особливостями метаболізму й ін. Якщо ж звернутися безпосередньо до гістологічних зрізів суглобного хряща, то на них можна побачити, що клітки в поверхневій зоні не мають ознак репродукції, ближче до суглобної поверхні вони подрібнюються, уплощаються, ядро їхній переходить у стан одночасної прогресуючої редукції цитоплазматичних органоїдів і самої цитоплазми.Хрящова тканина являє собою спеціалізований різновид сполучної тканини, яку відносять до групи тканин з опорною та формоутворюючою функцією. Хрящова тканина безхвостих земноводних характеризується подібністю в будові з вищими хребетними тваринами. У дорослих особин безхвостих земноводних у деяких суглобах кінцівок (наприклад, у колінному) кінці довгих трубчастих кістках протягом всього життя зберігають хрящовий стан.

Зміст

Вступ 2

Розділ 1. Загальна характеристика хрящової тканини 4

Розділ 2. Порівняння будови та розвитку хрящової тканини безхвостих та ссавців 9

Висновок 19

Список літератури 20

Хрящова тканина являє собою спеціалізований різновид сполучної тканини, яку відносять до групи тканин з опорною та формоутворюючою функцією. Основні компоненти хрящової тканини - міжклітинний матрикс та клітини - хондроцити. До матриксу входять волокна та основна міжклітинна речовина.

Хрящова тканина безхвостих земноводних характеризується подібністю в будові з вищими хребетними тваринами. У дорослих особин безхвостих земноводних у деяких суглобах кінцівок (наприклад, у колінному) кінці довгих трубчастих кістках протягом всього життя зберігають хрящовий стан. У той же час в інших кістякових ланках (наприклад, у лопатко-плечевому суглобі) хрящові епіфізи в основній своїй масі заміщаються кісткою. Тільки вузький суглобний край залишається хрящовим, за аналогією його можна порівняти із суглобним хрящем ссавців. У першому випадку можна говорити лише про суглобні поверхні на сполучених хрящових епіфізах. В другому випадку маємо справу зі збереженої з боку суглоба і периферичною частиною хрящового епіфіза, що перейшла в дефінітивне, стан, що прийняв форму і функцію самостійного компонента - суглобного хряща.

1. Александровская О.В., Радостна Т.П., Козлов НА. Цитология, гистология и эмбриология. - М.: ВО «Агропромиздат», 1987 - 448 с.

2. Белоусов Л. В. Введение в общую эмбриологию: Изд-во Московского университета, 1980. - 210 с.

3. Бодемер Ч. Современная эмбриология. - М.: «Мир», 1971. - 446 с.

4. Вельш У., Шторх Ф. Введение в цитологию и гистологию животных. - М.: «Мир», 1972. - 259 с.

5. Иванов И.Ф., Ковальский П.А. Цитология, гистология, эмбриология. М.: «Колос», 1976. - 447 с.

6. Международная гистологическая номенклатура / Под ред. Ю.И.Копаева - К., 1980. - 113 с.

7. Свенсон К., Уэбстер П. Клетка. - М.: «Мир», 1980. - 303 с.

8. Серов В.В., Шехтер А.Б. Соединительная ткань. - М.: «Медицина», 1981. - 312 с.

9. Токин Б.П. Общая эмбриология. М.: «Высшая школа», 1977. - 509 с.

10. Хэм А., Кормак Д. Гистология. - Т. 1-5. - М.: «Мир», 1983. - 272 с.

11. Хрящ / Павлова В.М., Копьева Т.Н., Слуцкий Л.И., Павлов Г.Г. - М.: «Медицина», 1988. - 317 с.

12. Ченцов Ю.С. Общая цитология: Изд-во МГУ, 1984. - 350 с.

13. Шмидт Г.А. Эмбриология животных. Ч.1: Общая эмбриология: Государственное изд-во «Советская наука». - М., 1951. - 354 с.