Розвиток хореографічних здібностей дітей молодшого шкільного віку - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.РОЗВИТОК ХОРЕОГРАФІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ Розвиток хореографічних здібностей дітей молодшого шкільного віку. Дисертацію присвячено проблемі розвитку хореографічних здібностей дітей молодшого шкільного віку на початковому етапі навчання основам хореографії. Проаналізовано сучасний стан розвитку проблеми, узагальнено ідеї основних концепцій хореографічної освіти, подано аналіз базових понять дослідження та розроблено теоретичну модель розвитку хореографічних здібностей молодших школярів. Визначено й обґрунтовано критерії та рівні сформованості хореографічних здібностей, які склали зміст відповідних психотехнічних процедур розробленої навчально-тренінгової програми.Відтак, концепція виховання і розвитку через мистецтво не обмежується ознайомленням дітей із його творами чи їх сприйманням, а пропагує, передусім, активне включення дітей в художню діяльність. Більше того, варто зазначити, що хореографія, як специфічний вид мистецтва і як навчальний предмет художньо-естетичного циклу не лише значно поступається за обсягом дослідницької уваги, але в ній немає “навіть прийнятних уявлень щодо власної предметної галузі досліджень, мети й методики її викладання, відповідно і засобів її аналізу” (П.М. Мета дослідження - зясувати психологічні умови розвитку хореографічних здібностей молодших школярів, розробити методи оптимізації цього процесу та експериментально дослідити їх ефективність. Концепція базується на ідеях, притаманних гуманістичному напряму у педагогіці та психології, на методології особистісно орієнтованого підходу в науковій психології, на здобутках психологічної науки у розкритті сутності індивідуальних відмінностей, здібностей та їх розвитку. Рівень розвитку хореографічних здібностей учнів молодших класів на початковому етапі навчання може значно підвищитись за умови: врахування як вікових, так й індивідуальних особливостей прояву зазначених здібностей; спеціальної організації формувальних засобів, спрямованих на одночасний та цілеспрямований розвиток усіх складових компонентів цих здібностей; створенні умов для творчої співпраці вчителя та учнів у напрямі реалізації розроблених засобів стимулювання та активізації процесу розвитку хореографічних здібностей дітей.Перший розділ - “Хореографічні здібності як психологічна проблема” - присвячено розкриттю такого складного утворення як хореографічні здібності. В ньому розглядаються методологічні та теоретичні аспекти дослідження, сутність таких ключових понять як „задатки”, „здібності”, „хореографічні здібності”, „хореографічна обдарованість”, генетична та соціальна детермінація здібностей, взаємозвязок зовнішніх і внутрішніх умов їх розвитку, визначаються та розкриваються провідні базові компоненти, які входять до структури хореографічних здібностей та забезпечують успішність їх розвитку. Принциповим для нашої роботи є розгляд формування хореографічних здібностей як єдиного комплексу, складного особистісного багаторівневого утворення, в основі якого лежать хореографічні знання, вміння, навички, задатки загального і спеціального характеру, а також сукупність основних базисних компонентів, куди входять музично-рухові можливості, інтелектуально-творчий потенціал та мотиваційно-особистісні характеристики субєкта, які специфічно проявляються в галузі хореографії. У другому розділі - “Дослідження особливостей розвитку хореографічних здібностей дітей молодшого шкільного віку” - здійснено аналіз особливостей розвитку хореографічних здібностей дітей, зясовано вікові та індивідуальні відмінності їх прояву у молодших школярів, викладено процедуру та методи дослідження, виокремлено критерії та рівні розвитку хореографічних здібностей учнів, проаналізовано результати констатуючого етапу експерименту. На основі узагальнення теоретичних положень і результатів констатуючого експерименту розроблено програму цілісного формування хореографічних здібностей, в якій ми спирались на провідні ідеї основних концепцій хореографічної освіти: розвитку хореографічних здібностей учнів шляхом залучення їх до такої хореографічної діяльності, яка вимагає вияву цих здібностей; осягнення емоційного змісту музично-хореографічного твору через художній переказ; розвитку образно-асоціативного мислення, художньо-творчої уяви, внутрішньої свободи, зацікавленості хореографічним мистецтвом; поєднання в єдиний комплекс основних видів хореографічної діяльності (сприймання, виконання, творення) та засвоєння учнями загальнопошукових умінь у зазначених видах хореографічної діяльності, що забезпечує повноцінне формування хореографічних здібностей; стимулювання творчої самореалізації, емоційності та рухової активності школярів через організацію поетапного включення їх у творчу хореографічну діяльність; застосування у навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованого підходу під час опанування дітьми хореографічним мистецтвом.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ