Розвиток господарських систем в умовах ринкової трансформації (проблеми ефективності державного регулювання) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікоюНауковий керівник: доктор економічних наук, професор Башнянин Григорій Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економічної теорії. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бойко Євген Іванович, ІРД НАН України, завідувач відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону; кандидат економічних наук, доцент Князьков Олександр Петрович, Луцький державний технічний університет, завідувач кафедри теорії економіки і менеджменту Захист дисертації відбудеться 7 червня 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м.У сучасній економічній літературі поширеним є твердження про те, що дерегулювання економічних процесів супроводжується підвищенням ефективності функціонування як економіки загалом, так і її окремих елементів чи систем. У звязку з цим постає як практична, так і теоретична проблема вимірювання ефективності дерегулятивних процесів в економіці і виявлення тих обєктивних меж, в яких ці процеси є ефективними, а поза якими - мало ефективними, а то й зовсім неефективними. Цим і зумовлюється актуальність теми дисертаційного дослідження, в якому ставиться завдання визначити основні методологічні підходи до метрологічного визначення рівня ефективності регулювання (дерегулювання) економічних процесів в економіках перехідного типу. На основі цього усталеним є загальний висновок про те, що дерегулювання здебільшого позитивно впливає на економіку чи окремі її сегменти. Проблема ефективності регулювання та дерегулювання економічних процесів досліджується з суто метрологічних позицій, тобто з позицій виявлення прийомів і методів визначення характеру, типу, виду і загального рівня впливу процесів регулювання і дерегулювання на економічну ефективність функціонування тих чи інших економічних систем.У першому розділі “Методологічні проблеми аналізу ефективності державного регулювання господарських систем” зясовується сутність регулювання та дерегулювання господарських систем, аналізуються погляди різних економічних шкіл щодо впливу державного регулювання на ефективність функціонування господарських систем, досліджується проблема регулятивної та дерегулятивної ефективності господарських систем незалежно від рівня їх функціонування. По-перше, це тотально регульовані системи (ТР-системи), по-друге, це гіперрегульовані системи (ГРР-системи), по-третє, це власне регульовані (або помірно регульовані) системи (Р-системи), по-четверте, це квазірегульовані системи (КР-системи) по-пяте, це гіпорегульовані системи (ГПР-системи) по-шосте, це нерегульовані системи (НР-системи). Вивчення основних факторів, які впливають на результативність дерегулятивних процесів, дає змогу сформулювати в найзагальнішому вигляді загальну та часткові функції дерегулювання, що має важливе методологічне значення для дослідження проблеми ефективності цих процесів. Під поняттям “регулятивна ефективність”, на нашу думку, слід розуміти такий результуючий параметр функціонування економічних систем, який відображає залежність між зміною рівня ефективності і зміною інтенсивності розвитку регулятивних процесів, тобто в найзагальнішому вигляді функція регулятивної ефективності має вигляд Ефективне дерегулювання за кількісним рівнем може бути трояким: по-перше, наднормальним, за якого дерегулятивна ефективність більша від одиниці; по-друге, нормальним (власне ефективним), - це тоді, коли дерегулятивна ефективність дорівнюю одиниці; по-третє, донормальним, за якого відповідний коефіцієнт еластичності (ефективності від дерегулювання) менший за одиницю.Науковий аналіз макроекономічного дерегулювання (як одного із функціонально-системних типів дерегулювання взагалі) доцільно здійснювати, по-перше, з позицій виявлення номінальної і реальної ефективності макроекономічних дерегулятивних процесів; по-друге, в площині таких типів макроекономічного дерегулювання, як ефективне, афективне і дефективне дерегулювання; по-третє, з позиції ефективності коротко-, довго-і гіпердовготривалого макроекономічного дерегулювання. За незначних масштабів дерегулювання національної економіки масштабна еластичність дерегулятивної ефективності є позитивною і зростає , за нормального рівня дерегулювання позитивні і негативні ефекти дерегулювання зрівноважуються, а тому відповідне дерегулювання в роботі кваліфікуємо як нормальне, чи зрівноважувальне. Коли ж дерегулювання є гіперзначним, то економічна ефективність національної економіки починає знижуватися, а відповідна дерегулятивна еластичність є відємною. В короткотривалому ринковому періоді макроекономічне дерегулювання супроводжується, як правило, зростанням економічної ефективності функціонування національної економіки, а тому таке дерегулювання слід кваліфікувати як ефективне.

2. Основний зміст роботи