Методи дослідження голоценових грунтів ключових ділянок на природних та археологічних об’єктах Середнього Придніпров’я. Діагностика процесів голоценового ґрунтоутворення за мікроморфологічними даними. Реконструкція умов природного середовища голоцену.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукРобота виконана в Інституті географії НАН України. Матвіїшина Жанна Миколаївна, Інститут географії НАН України, завідувач відділу палеогеографії Захист відбудеться “4 ”липня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.02 Інституту географії НАН України за адресою: 01034, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН України (01034, м.Аналіз швидкості ґрунтоутворення, віку стадій еволюції та процесів трансформації ґрунтових тіл при зміні природних і антропогенних чинників, дослідження спрямованих змін голоценової природи надають можливість оцінити стійкість грунтів, темпи їх деградації та відновлення. Останнім часом усе більше уваги приділяється необхідності застосування у дослідженнях голоценових грунтів результатів геоархеологічного напрямку. Це дає можливість зясувати не тільки спрямування змін грунтів, але й час їх трансформації, свідченням чого є археологічне датування. Недостатня вивченість питання, дискусійність деяких теоретичних положень, зміни в методологічних підходах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, а також необхідність подальшої розробки методичних аспектів для вирішення проблеми, що підтверджує доцільність подальшого вивчення особливостей формування голоценових грунтів. · виявити моно-та полігенетичні (еволюційні) лінії розвитку грунтів; визначити характерні особливості мікроетапності голоценового педогенезу території Середнього Придніпровя;У першому розділі “Теоретико-методичні засади вивчення голоценових грунтів” розглянуто проблему періодичності голоценового педогенезу; проаналізовано розвиток теоретичних основ пелеогеографічного вивчення грунтів голоцену, виділено групи підходів щодо їх дослідження, проаналізовано наявні схеми етапності розвитку голоцену, поглиблено методичні основи палеогеографічного дослідження голоценових грунтів. Різновікові голоценові грунти в більшості випадків полігенетичні, і, у кожному конкретному випадку, для вивчення природних та антропогенних процесів їх формування використовують комплекс методів, що дає можливість обєктивно розчленувати голоценову товщу, виявити особливості і закономірності еволюції голоценових грунтів, спрямованість їх розвитку, встановити швидкість ґрунтоутворювальних процесів, визначити умови формування ґрунтового тіла для подальших реконструкцій палеокліматичних і палеоландшафтних обстановок минулого. За допомогою грунтово-хімічних методів (визначення вмісту гумусу, фосфору, карбонатів тощо) вирішено питання стратиграфії грунтів, визначення тривалості та інтенсивності природних процесів грунтоутворення, трансформації їх під впливом діагенезу. Виявлені нами мікроморфологічні особливості у складенні і співвідношенні скелету і плазми, форм агрегованості і пористості, розподілу органічної речовини (в т. ч. гумусу), мінерального скелету, новоутворень, розподілу глин дали можливість провести діагностику палеогрунтів, встановити їх генезис, що є важливою основою для встановлення первинних ґрунтоутворювальних процесів і виявлення рис діагенезу, уточнення типу грунтів. У третьому розділі “Реконструкція етапності розвитку голоценових грунтів Середнього Придніпровя” проаналізовано зміни грунтів у ранньому (пребореал, бореал), середньому (атлантичний, суббореальний періоди) і пізньому (субатлантичний період) голоцені; проведено реконструкцію природних обстановок розвитку грунтів голоцену для конкретних ключових ділянок.У дисертації розвязно важливе наукове завдання, що полягає у виявленні просторово-часових закономірностей розвитку голоценових грунтів в межах території Середнього Придніпровя і має істотне значення для розвитку палеогеографії. Результати дослідження еволюції голоценових грунтів і проведені реконструкції природних обстановок розвитку грунтів голоцену території Середнього Придніпровя дали можливість зробити такі висновки. Грунтово-хімічні методи (визначення вмісту гумусу, фосфору, карбонатів) дають можливість зясувати питання стратиграфії грунтів, визначити тривалість та інтенсивність природних процесів грунтоутворення, виявити трансформацію їх під впливом діагенезу. Грунти, поховані під заплавним алювієм, свідчать про коливання клімату і повязані з ними зміни процесів утворення грунтів та накопичення алювію; грунти, поховані під курганами і валами городищ - про стадії педогенезу і загальну його спрямованість протягом другої половини голоцену; грунти на місці давніх поселень - про спрямування антропогенних впливів на них та ландшафти в цілому. Дані порівняльного аналізу генетичного профілю грунтів, похованих під курганами та валами городищ, із профілем фонових грунтів свідчать про етапність природної (у грунтах під курганами, валами давніх городищ) та антропогенної еволюції ландшафтів (у грунтах давніх поселень).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
