Розвиток форм підприємництва в аграрному секторі та їх ефективність - Автореферат

Розвиток форм підприємництва в аграрному секторі та їх ефективністьПідприємництво є обєктивно необхідним елементом будь-якої розвинутої ринкової господарської системи, без якого економіка і суспільство в цілому нормально розвиватися не можуть. Другий, модерністський - визнаний більшістю теоретиків і практиками-менеджерами, трактує підприємництво значно ширше, включаючи до розряду підприємців, крім незалежних власників - підприємців, значну частину менеджерів як вищої, так і середньої й нижчої ланок. Умовами успішного здійснення підприємницької діяльності в аграрній сфері є: в першу чергу бажання самого підприємця займатися такою діяльністю; наявність капіталу, достатнього для започаткування власної справи; здатність підприємця управляти капіталом, готовність до реалізації нових ідей, націленість на успіх; самостійність у виборі форм і напрямів підприємницької діяльності, організації виробничо-господарських процесів та управління ними; свобода у підприємницькій діяльності повинна бути достатньою для успішної роботи, однак не завдавати шкоди споживачам, державі і суспільству в цілому. Відповідно до Господарського кодексу в Україні можуть діяти: господарські товариства (а саме: товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, акціонерні товариства, командитні товариства), державні підприємства, кооперативи, приватні (приватно-орендні) підприємства, фермерські господарства, малі підприємства, корпорації та обєднання, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підприємства. Відібрані показники виявилися такими: x1 - капітальні інвестиції на одну особу, грн.; x2 - видатки місцевих бюджетів на одну особу, грн.; x3 - товарообіг роздрібної торгівлі на одну особу, грн.; x4 - середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.; x5 - питома вага збиткових підприємств та організацій, %; x6 - питома вага осіб працездатного віку серед сільського населення, %; x7 - коефіцієнт народжуваності (на 1000 чол. сільського населення); x8 - рівень безробіття, %; x9 - питома вага найманих працівників у загальній чисельності населення, %; x10 - питома вага вибулих протягом року працівників у штатній їх чисельності, %; x11 - кількість підприємств-юридичних осіб, субєктів підприємницької діяльності на 1000 чол. населення; x12 - обсяг реалізованої ними продукції (робіт, послуг) на одну особу за рік, грн.; x13 - питома вага зайнятих у сільськогосподарських підприємствах у загальній чисельності найманих працівників, %; x14 - питома вага валової продукції сільськогосподарських підприємств у загальній її вартості у всіх категоріях господарств, %; x15 - кількість фермерських господарств на 1000 чол. сільського населення, %; x16 - кількість тракторів усіх марок (без тракторів, на яких змонтовано машини) на 100 га сільськогосподарських угідь у сільськогосподарських підприємствах; x17 - кількість працівників сільськогосподарських підприємств на 100 га сільськогосподарських угідь, чол.; x18 - грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.; x19 - питома вага ріллі в сільськогосподарських угіддях, %; x20 - чисельність поголівя великої рогатої худоби на 100 га сільськогосподарських угідь у сільськогосподарських підприємствах, голів.Аграрне підприємництво є ініціативною, самостійною діяльністю громадян та їх обєднань, спрямованою на отримання доходу, здійснюваною на свій ризик і під майнову відповідальність у межах визначених організаційно-правових форм, що функціонують в аграрному секторі економіки. Суть підприємництва розкривається в теоретичному (категоріальному) і практичному аспектах: на рівні суспільства в цілому - як фактор суспільного виробництва і рушійна сила науково-технічного прогресу; на рівні підприємства - як специфічна поведінкова схема (стратегія взаємовідносин з учасниками ринкового процесу); на рівні особи - як сукупність певних психологічних характеристик. В аграрному секторі економіки підприємництво здійснюється в будь-яких організаційно-правових формах на вибір підприємця. Результатом загальної соціально-економічної кризи в нашій країні стало значне зниження ролі підприємств у виробництві сільськогосподарської продукції.

Основний зміст роботи