Розвиток емоційної сфери учнів при переході до основної школи в умовах різних типів навчання - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ УЧНІВ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ РІЗНИХ ТИПІВ НАВЧАННЯЗ дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Дисертаційна робота містить дослідження проблеми емоційного розвитку учнів у молодшому шкільному віці в умовах різних типів навчання при переході до основної школи, що виявляється у розкритті суті і специфіки цього процесу, змісту емоційних властивостей особистості учнів, у зясуванні залежності емоційного розвитку учнів від типу навчання (розвивального і традиційного), зміни типу навчання з розвивального на традиційний з переходом до основної школи, а також у дослідженні впливу у цей період додаткового соціально-психологічного чинника у вигляді рекомбінації класних груп (до складу яких включені діти систем розвивального і традиційного навчання). Зафіксовано емоційні ефекти, що супроводжують зміну типу навчання, та динаміку таких ефектів від пятого до шостого класу. В диссертации приведены теоретическое обобщение и новое решение проблемы эмоционального развития учеников в младшем школьном возрасте в условиях разных типов обучения при переходе в основную школу, что проявляется в раскрытии сути и специфики этого процесса, содержании эмоциональных свойств личности учеников, в исследовании зависимости эмоционального развития учеников от типа обучения (развивающего и традиционного), смены типа обучения с развивающего на традиционный при переходе изначальной школы в основную, а также в исследовании влияния в этот период дополнительного социально-психологического фактора в виде рекомбинации классных групп (создания комбинированных классов, в состав которых входят одновременно дети и с опытом развивающего, и с опытом традиционного обучения). Это позволило акцентировать общий подход к изучению развития психики в онтогенезе, роль ведущей деятельности как фактора развития психики, уточнить роль способа организации учебной деятельности как ведущей в развитии возрастных новообразований; обобщить подходы разных авторов к пониманию эмоциональной сферы, проанализировать вопрос места эмоций в учебной деятельности младших школьников, уточнить понятие эмоциональных свойств личности и механизм их генезиса.Індивід стає особистістю, освоюючи мотиви і смисли діяльності, норми й цінності, що регулюють взаємодію з іншими людьми, здобуваючи знання різного порядку, навчаючись інструментальним навичкам і способам побудови понять. Давидова і практично втілює ідеї про роль випереджаючого навчання у розвитку психіки і про залежність результатів розвитку від змісту й способу організації навчальної діяльності. Один із варіантів переходу до основної школи супроводжується зміною типу навчання з розвивального на традиційний, що ставить питання про наступництво змісту і методів навчання. Каразіна "Психологія і методика розвивального навчання у загальноосвітній середній школі" (код КПКВ - 2201020, держреєстрація № 0103U004221) і теми 13-03 "Проблема адаптації дітей до навчальної діяльності в умовах реформування сучасної середньої школи", що була спільним дослідницьким проектом факультету фундаментальної медицини, факультету психології і соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Виявити емоційні ефекти взаємодії зміни типу навчання і рекомбінації складу класних груп при переході з молодшої школи до основної (у пятому й шостому класах).У розділі узагальнюються підходи різних авторів до розуміння емоційної сфери, уточнюється зміст поняття "емоційна властивість", аналізуються питання місця емоцій у навчальній діяльності молодших школярів, характеризуються емоційні прояви молодших школярів. У групі ТН-3 значно вищими виявились показники "соціальна пасивність", "незахищеність", "позитивна оцінка своєї ідеальної продукції", "негативна оцінка своєї ідеальної продукції", "захист від вищих з агресією", "захист від нижчих з тривогою". У групі РН-5 порівняно з групою ТН-5 значно нижчими виявились показники "почуття неповноцінності", "труднощі спілкування", "депресивність", "захист від вищих з агресією", "захист від вищих з тривогою", "захист від нижчих з тривогою", "астенічність"; показник "захист недиференційований з агресією" виявився значно вищим. У групі РН-5 порівняно з групою РН-3 підвищуються значення показників "тривожність", "труднощі спілкування", "захист від вищих з агресією", "захист недиференційований з агресією"; значно знижуються - "позитивна оцінка своїх дій", "захист від вищих з тривогою", "захист недиференційований з тривогою". Порівняно з групою РН-3 зросло значення показника "фрустрація", залишились більш високими (як і у пятому класі порівняно з третім) показники "т

Основний зміст дисертації