Розвиток економічної думки - Реферат

Вивчення кожної науки починається з вивчення його історії та розвитку, тобто коло питань, які вона досліджує, зясування цілей цієї науки, і методів, які вона використовує. Історія розвитку економіки бере початок свого зародження в древньому світі, де в працях мислителів древнього Єгипту, Китаю, Індії розглядаються важливі процеси економічного розвитку. Економічні ідеї знайшли вираз у збірниках законів царства Ешнуни (XX ст. до н. є.), вавілонського царя Хамурапі (XVIII ст. до н. є.) та древньоіндійського збірника законів «Артхашастра» (IV-VI ст. до н. є.). Наприклад, Арістотель досліджував товарно-грошові відносини, Колумелла намагався відновити становище сільського господарства у Римі, Адам Сміт започаткував теорію капіталу, визначив узагальнюючі структурні елементи, заслугою Рікардо є реалістичний аналіз класових суперечностей капіталістичного суспільства.Життєві потреби людини, суспільства у розвитку економіки, у збільшенні виробництва матеріальних благ зумовили намагання людини проникнути у сутність суспільно-економічних процесів, розкрити таємницю руху суспільного виробництва з тим, щоб навчитися регулювати економічне життя, домагатися його все вищої ефективності. Памятником древньоіндійської літератури є «Артхашастра» (IV-VI ст. до н. є.), в якій викладаються знання щодо економіки, техніки і політики, передбачене регулювання земельних відносин, розвязання проблем іригації. Економічні погляди знайшли вираз у трактаті «Гуаньцзи» (IV-III ст. до н. є.), в яких реалістично розкрито злиденне становище народу, вказані шляхи розвитку сільського господарства і поліпшення життя селян. Вчення про його організацію називалось економією, а вчення про управління державою - політикою. Так, Ксенофонт (430-355 р. до н. є.) у своїй праці «Економікос» визначає економію як науку про збагачення свого господарства.Він закладає основи теорії вартості, за ринковою ціною він бачить «природну ціну», тобто обєктивну основу ринкової ціни. Він підходить до вартості, але ототожнює її з міновою вартістю, а останню - з ціною. Петті бачить, що праця за капіталізму створює не просто споживну вартість, а товар, який має мінову вартість. 2) вартість визначається працею, яка купується. Сміта про вартість, Рікардо обгрунтував, що корисність речі, її споживна вартість - це неодмінна умова мінової вартості, але не вона визначає мінову вартість, а втілена в ній праця.Коли капіталістичне суспільство у своєму розвитку досягло високого ступеня загострення внутрішніх суперечностей, коли заявив про себе робітничий клас, тоді прийшов кінець класичної буржуазної політичної економії. Передусім, він розглядав виробництво, розподіл і споживання антиісторично, трактував працю, засоби виробництва і землю трьома факторами усякого виробництва, поза спеціальними суспільними формами,а буржуазні відносини - вічними, природними. Теорія розподілу Сея побудована на тому, що кожний фактор виробництва створює відповідний доход: праця - заробітну плату, капітал - прибуток, земля - ренту. Якщо класики буржуазної політичної економії бачили у праці, у зростанні населення, що виробляє матеріальні блага, джерело багатства країни, то Мальтус відступає від цієї позиції, фальсифікує статистичний матеріал, невиправдано бере за основу зростання населення у США, яке відбувалось передусім за рахунок еміграції європейців і тим самим намагається «обгрунтувати» природний і вічний закон народонаселення, з допомогою якого виправдати важке становище трудящих у тодішньому капіталістичному суспільстві. Нассау Вільям Сеніор (1790-1896) у своїй праці «Нариси науки політичної економії» (1836) та інших розробив «теорію утримання», за якою робітники жертвують своєю працею, а капіталісти-капіталом.Тому для багатьох країн актуальною була боротьба проти феодалізму та за звільнення від іноземного гніту, за національний економічний і політичний розвиток. Мадзіні, яка ставши на чолі Римської республіки, провела чимало реформ, спрямованих проти феодальних порядків, але все ж не змогла розвязати головне аграрне питання. Угорська революція 1848-1849 рр. під керівництвом Лайоша Кошута знищила барщину, відмінила кріпацьке право, просунула суспільство по шляху антифеодального розвитку. Тургенєв у своїй праці «Досвід теорії податків» (1818), виступаючи проти кріпосної залежності селян, обгрунтував зміни у податковій політиці, осуджував інфляцію, висловив глибокі міркування відносно фінансів та грошей. У своїх працях, опублікованих за кордоном у журналі «Полярная Звезда» та газеті «Колокол», вони заперечували феодальну власність поміщиків на землю, поставили питання про перетворення общинної власності у єдину форму власності у майбутньому суспільстві, В.І.Розвиток капіталізму і становлення пролетаріату як класу, як самостійної сили зумовили необхідність створення теорії та ідеології нового класу, яка б висвітлила мету та шляхи боротьби за її здійснення. Вони вважали, що робітничий клас, покликаний історією революційно перетворити суспільство, знищити експлуатацію людини людиною, класи, створити нове соц

План

Вступ.

1. Зародження економіко-теоретичних знань.

2. Класична буржуазна політична економія.

3. Післякласична буржуазна політична економія.

4. Економічна думка національно-визвольного та революційно-демократичного руху.

5. Створення і розвиток пролетарської політичної економії.

6. Економічна думка в Україні.

Висновок.

Список використаної літератури.