Розвиток дослідної справи в агрогрунтознавстві України (30-ті роки ХХ ст.) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ "ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ"Захист відбудеться 14 листопада 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.053.01 у ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (08401, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (08401, м. Визначено та проаналізовано особливу роль у розвитку агрогрунтознавчої науки Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, простежено історію становлення та діяльність визнаних науково-дослідних установ у галузі агрогрунтознавства, проведено детальний аналіз зміни їх керівного складу. За результатами аналізу запропоновано періодизацію в межах інститутизації та визначено основні напрями розвитку сільськогосподарської дослідної справи з питань агрогрунтознавства України у 30-х роках ХХ ст. Во втором разделе "Развитие исследовательской работы по агропочвоведению в научно-исследовательских учреждениях и образовательных заведениях Украины" отображена историко-научная картина организации Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук (ВУАСХН), Всеукраинского научно-исследовательского института агропочвоведения и химизации сельского хозяйства (ВУНИИАХ), Украинского научно-исследовательского института социалистического земледелия (УНИИСОЗ), проанализированы тематические планы и исследовательская работа по вопросам почвоведения других научно-исследовательских учреждений и образовательных заведений Украины.Нині, у процесі демократичного державотворення і розвитку суспільно-політичного життя, дослідники звертаються до практичних надбань теоретико-методологічних здобутків різних галузей. Одним з актуальних питань освоєння творчої спадщини України є вивчення історії розвитку сільськогосподарської дослідної справи в агрогрунтознавстві у 30-х роках ХХ століття, аналіз якої дає змогу зясувати багато питань сьогодення сільського господарства та організації його наукового забезпечення. У цьому контексті постає державна потреба у відтворенні цілісної історії становлення Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук - сучасної Української академії аграрних наук, а також Всеукраїнського науково-дослідного інституту агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства - предтечі теперішнього Національного наукового центру "Інститут землеробства" УААН на підставі вивчення документальних джерел. Саме в період 30-х років минулого століття, а особливо в період діяльності Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (ВУАСГН) (1931-1935рр.), здійснено надзвичайно великий обсяг широкомасштабних спеціальних робіт з питань агрогрунтознавства, зокрема з агроінвентаризації та картографування ґрунтів України, що дозволило згодом скласти карту ґрунтів УРСР в масштабі 1:1000000. Мета полягає у здійсненні цілісного історико-наукового аналізу розвитку агрогрунтознавства, як науки та одного з напрямів діяльності Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, зясуванні передумов виникнення і динаміки розвитку науково-дослідних установ з питань вивчення агрогрунтознавства у 30-х роках ХХ століття, тематики досліджень і значення одержаних результатів для сільського господарства та його наукового забезпечення.Махова і характеризується появою його фундаментальної монографії "Ґрунти України", яка узагальнила все, що було зроблено в справі вивчення ґрунтів України, а також ряду статей, присвячених історії дослідної справи в агрогрунтознавстві, яким також приділяли увагу в досліджуваний період О.Н. Соколовського та Всеукраїнському науково-дослідному інституту агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства, в яких частина напрацювань, вміщених в "Трудах", певною мірою висвітлювали й основні питання, що стояли перед науково-дослідними установами в досліджуваний період. Дегодюка та інших дослідників, нами виявлено лише деякі фрагменти історії діяльності Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства - теперішнього ННЦ "Інститут землеробства" УААН, але й вони містять низку суттєвих недоречностей. Історичний аналіз літературних джерел свідчить, що незважаючи на значний поступ, досягнутий українськими вченими в галузі історії агрогрунтознавчої науки, наукові дослідження з цього питання здебільшого мають несистематичний, фрагментарний, інколи статистичний характер, що вказує на відсутність комплексного дослідження розвитку агрогрунтознавчої науки України в 30-х роках ХХ ст.

Основний зміст дисертації