Розвиток дорадчої діяльності для суб’єктів аграрного господарювання - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна Херсонський державний аграрний університет, проректор з міжнародних звязків, завідувач кафедри обліку і аудиту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор академік УААН Кропивко Михайло Федорович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки УААН», завідувач відділом проблем галузевого і територіального управління; кандидат економічних наук, доцент Галич Олександр Анатолійович, Полтавська державна аграрна академія, декан факультету економіки та менеджменту. Захист відбудеться 30 квітня 2010 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м.В результаті вступу України до СОТ та збільшення відкритості вітчизняного аграрного ринку, ускладнення його конюнктури, зростання конкуренції, зміни принципів формування та складників господарського механізму, конкурентоспроможність та ефективність функціонування сільськогосподарських товаровиробників залежить від обґрунтованості управлінських, інноваційних та інвестиційних рішень, що ними приймаються. Саме інформаційна та дорадча діяльність значною мірою визначає рівень використання інновацій аграрними товаровиробниками, сприяє використанню ними нових методів господарювання, здійсненню сучасних стратегій функціонування. У роботі були застосовані анкетування (для оцінки умов, рівня надання, потреб у дорадчих послугах сільськогосподарських товаровиробників); економіко-статистичні методи: індексний метод, метод статистичних групувань за різними критеріями, метод економічних порівнянь, графічний метод (для оцінки соціально-економічних умов формування і функціонування дорадчих структур, ефективності розвитку аграрних підприємств та інфраструктурних обєктів); аналіз рядів динаміки, багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, екстраполяції (при оцінці та прогнозуванні попиту і пропозиції на дорадчі послуги); маркетингові методи (моніторинг аграрного ринку та ринку інформаційних ресурсів і послуг); метод експертних оцінок (для оцінки ефективності дорадчої діяльності в регіоні). Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні організаційно-економічних засад розвитку дорадчої діяльності для субєктів аграрного господарювання, зокрема: вперше: - обґрунтовано модель розвитку дорадчої діяльності для субєктів аграрного господарювання із виділенням системних блоків власне дорадництва (інформаційний, консультаційний, навчання дорадників, впровадження інновацій), сегментів користувачів (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення, сільські домогосподарства), джерел фінансового забезпечення (бюджетна підтримка, спеціальні фонди, прибутки від діяльності), соціальної мотивації та інформаційних, грошових, виробничих, організаційно-управлінських і соціально-економічних потоків (звязків) між ними; Практичне значення одержаних результатів полягає в узагальнені і розробці основних положень оцінки та аналізу формування, функціонування і розвитку дорадчої діяльності для субєктів аграрного господарювання, які можуть бути використані для подальших наукових досліджень з проблем дорадчого забезпечення сільськогосподарського виробництва з урахуванням етапів, умов та особливостей його функціонування, а також наявності, структури та доступності інформаційних ресурсів.Як правило, організація їх діяльності має на меті забезпечення відповідними послугами сільськогосподарських товаровиробників на рівні аграрних підприємств, фермерських господарств як масштабних користувачів. Ми вважаємо, що дорадчим структурам у своїй діяльності потрібно орієнтуватися на забезпечення інтересів всіх субєктів аграрного господарювання, сільських жителів, а не тільки великих землекористувачів. До важливих принципів здійснення дорадництва відносяться також орієнтація на поточні та перспективні потреби користувачів; ініціативність дорадників; неупередженість щодо рішень користувачів; правдивість, значимість та своєчасність інформації; забезпечення ефективної взаємодії всіх джерел, форм та видів дорадництва; диверсифікація напрямів здійснення дорадчих послуг; орієнтація на виконання соціально-орієнтованих завдань, організація діалогу та вільного і демократичного обміну думками між представниками дорадчих служб та споживачами послуг, моральне та матеріальне стимулювання дорадництва. Оцінювання впливу дорадчої діяльності на ефективність функціонування субєктів аграрного підприємництва доцільно здійснювати з допомогою кореляційного аналізу, показників питомої ваги витрат на дорадчі послуги в сукупних витратах аграрних товаровиробників, рівня забезпеченості дорадчими послугами субєктів аграрного господарювання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ